💞Gedonistka by JuliaKonst 💞

Я побачила на вагах 59 кг.

Ох 💔 Ті, хто зі мною давно, знають мій шлях та відносини з тілом. Я пройшла все - від ненависті до любові, від щоденних зважувань до зважувань за графіком і, зрештою, - то відсутності психологічної необхідності ставати на ваги, адже є дзеркало 🪞

Моя стандартна вага - 55 кг, ідеальна - 53.

Але 59!? Я таку цифру не бачила з 2020 року 🤯🤯🤯

Перше, що я зробила, - проаналізувала емоційний стан. Я відчула злість і заперечення.

Друге - я роздягалась та підійшла до дзеркала. Своє тіло я знаю досконало, і не побачити зайві 4 (!) кг для мене = я втратила розум та зір. Я їх не побачила.

Третє - я проаналізувала харчування, і відповіла собі: ні, це неможливо, адже з їжею все більш ніж ок! Я розуміла, як легко набрати вагу без звичної активності, і дуже прискіпливо формувала свій раціон ці 1.5 місяці.

Четверте - прийняла рішення не змінювати харчування, жодних дієт, позапланових розвантажень та інших нервових вчинків) Я прибрала ваги, і дала собі слово встати повторно на них лише тоді, коли мені буде все одно, яку цифру я побачу, адже мої очі точно «працюють»)) І я їм довіряю!

… Пройшло 4 дні. Я видихнула. Встала. 55 :) Таки помилка))

Дівчат, а в когось є класні та не банальні страви з кіноа? Я до цієї крупи добре ставлюсь, але суто як гарнір її варити постійно - не цікаво. Поділіться, бо продукт класний, хочу частіше вживати ❣️

Не певна, що воно вам таки треба, проте… Залишу посилання на тренування на прес, які робила протягом останнього тижня. Роблю кожного дня, жодних екскьюзів 🙌😁

10 хвилин кожне. Воно того варте, точно кажу! ❤️‍🔥

Раз прес
Два прес
Три прес
Чотири прес
Пʼять прес
Шість прес
Сім прес

Окреме щастя - то мати можливість потроху знову готувати! 🥹🙏 Ви не маєте уявлення, наскільки сильно я НЕ люблю достaвки їжі! 😬
Раз на місяць - ну ок, але 6 тижнів поспіль, це просто АААААА 😩

Готую тільки те, що потребує до 15 хв стоячи. Більше не можу поки.

От вчора приготувала, а сьогодні повторила (бо нереально смачно!!!) одну з улюблених обідніх страв, - гречану локшину з овочами та тофу 😍

На 2 порції:
150 г локшини гречаної
200 г тофу
1/2 солодкого перця
1 цибулина шалот
1/2 кабачка
100 г грибів шіітаке
60 мл соєвого соуса
зелена цибуля
смажений кунжут
оливкова олія

Я готую все паралельно, щоб зменшити час стоячи.

На одній конфорці - пательня з краплею оливкової олії для смаження, розігріваю максимально, кладу порізаний на кубики тофу. Постійно перегортаю, щоб кожна грань покрилася скоринкою.

На другій - пательня з олією, куда додаю спочатку цибулю та перець, коли вони трохи підсмажились - додаю кабачок, наприкінці - гриби, вливаю соєвий соус, кидаю обсмажений тофу, додаю відварену на третій конфорці гречану локшину, все перемішую.

Викладаю на тарілку, додаю мілко порублену зелену цибулю та кунжут (він в мене є завжди обсмажений заздалегідь).

Вуаля! Кайф!

І зацініть баланс: гречка, овочі, білок.

Поділюся думками. Власне, для цього і потрібен канал)

Вчора був маленький ювілей - рівно 20 днів спорту без жодної перерви. Болить нога чи ні, виспалась я чи ні, маю настрій чи ні… реабілітація, яку ми з фахівцем міксуємо зі стандартними силовими вправами, - це база.

Також рівно ці 20 днів я повернула масаж сухою щіткою. Спочатку майже не торкаючись ураженої ноги нижче коліна, потроху збільшуючи силу дотику, аж поки сьогодні не зрозуміла, що роблю однаково сильно обидві ноги.

Для мене дуже важливо відчуття стабільності та передбачуваності. Є інші люди, яким важливі спалахи і яких рутина вбиває, але я - не вони)))
Чим рівніше все в моєму житті, чим більше звичних ритуалів, - тим краще і впевненіше я почуваюсь.

Я дуже витривала і консистентна людина. Буду робити певну послідовність кроків аж допоки вони не призведуть мене до результату.
Але при цьому я просто край ненавиджу на щось чекати 😩 Мені треба тут і зараз. Або не треба взагалі.

Саме тому я постійно питаю у реабілітолога - коли я поверну форму? Коли пальці на ногах почнуть гнутися та слухати мене? Коли я пробіжу 10 км знов? (і в мене холодний піт, коли я чую - вересень…)

Але він вчить мене терпінню і витримці. Щоразу нагадуючи, що місяць тому я вила від болю і не могла поворушитись та сходити в туалет без допомоги.
Step by step. Schritt zu Schritt. Крок за кроком. Шаг за шагом.

Помітили, що в кожній мові є вираз про мистецтво маленьких кроків?
Не дарма так)

P.S. Цікаво, що до травми я робила відтискання три кола по 13 разів, а зараз ми вийшли на 16. А ще я ніколи не думала, що зможу робити пекельну вправу commandos тричі по 20 разів. Стоячи на одній нозі 🤯

Хочу поділитися з вами зовсім невеличкою, проте неймовірно теплою для мене історією.

Вчора я мала зустріч з дівчатами - моя подруга заснувала читацький клуб, де лише ми впʼятьох. І от ввечері було перше засідання) 📚

Я подивилася маршрут - треба було дійти до зупинки біля мого дому біля 250 м, а від зупинки до ресторану ще стільки ж. Я вирішила їхати на трамваї, бо мені дуже, дуже, дуже не вистачає самостійності і мого нормального життя 😭

Ходжу я дуже повільно. Як 🐢та 🐌, коли одна іншій ще й заважає 🤣
І ось зупиняється трамвай, стоїть до мене останнім вагоном, мені до нього метрів ну 10 максимум. Але я розумію, що не встигну. Бо я не можу взяти і прискоритись. Побігти. Застрибнути. Ну, думаю, ок. Наступний буде.

А у вікно цього останнього вагону стоїть хлопчик років 8 максимум, і бачить, як я кульгаю. Миттєво стрибає до дверей, стає, і тримає їх собою - не дає закритися!!!

Я допленталась, заходжу, дякую йому, кажу - ти тримав ті двері для мене?
Він: звісно, я побачив, що вам важко йти!

🥹🥹🥹🥹🥹

Він був з другом. Жодних батьків поруч, які б сказали «притримай тьоті двері» або якось повпливали чи оцінили його вчинок. Такий простий і такий щирий!!!

Якась концентрація добра та небайдужості в цьому малюку 🙏

Деякі знайомі мені дорослі на це не спроможні. Але Всесвіт знає, як врівноважувати 🥹🙏

Привіт, дівчата 🩷
Важлива інформація, а потім трохи про моє відновлення.

‼️Важливо! Детоксів до квітня більше не буде! Щойно підтвердилися мої плани і розуміння графіку на березень. Я памʼятаю, що багато з вас тут голосували саме за весняну програму, але, вибачте, ніяк не вийде 😭

Тому - дуже раджу застрибати в останній вагон на 8-13 лютого, а також нагадую, що ви отримуєте максимально повну інформацію, і (якщо вам не потрібна на постійній основі компанія та відповіді на питання) проходити його зможете самостійно хоч щомісяця! Власне, для себе я так і роблю 🙌

І трохи про відновлення: сьогодні я вперше з 22.12 вийшла самостійно на вулицю, докульгала до зупинки трамваю, доїхала на перший з тієї ж дати масаж спини (бо вона просто розвалювалася вже, звісно!), а звідти - додому.
І для мене це - РЕКОРД руху!!!
Хоча, бляха, дико некомфортно пересуватися с такою низькою швидкістю 😩😩😩 Просто мрію про повноцінне відновлення!!!!!!

Поки 2025 для мене, як я писала вчора, - про повернення собі себе.
Це цікавий шлях.
Коли очі начебто відкриваються широко, і ти такий: вау!! а багато чого - не те, яким здавалося! прикольно)) Ну погнали тоді досліджувати свої почуття на цю тему 🙂👌 І повертатись до конструкта, який має цінність.

Фізичне здоров’я та міцне, витривале тіло - це був мій запит на 2024. Саме з таким запитом я прийшла до тренера в зал, до тренерки з бігу, до тренерки з розтяжки.
Я не гналася за цифрами, а хотіла будувати сильну себе з позиції любові, а не досягнень.
І мені це вдавалося.

Тому зараз - я на шляху до того самого, лише з невеличким «але»: порваною звʼязкою голеностопа та двома железяками всередині)))

10 хвилин преса щоденно, жодних перерв. Рівно 14 днів.
І я можу сказати, що обрано вірний шлях, адже до версії квітень-2024 (його найкраща форма) залишилось ще буквально 14 днів таких же тренувань ❤️‍🔥

Ловіть останні тренування, вони сподобались:

Прес раз
Прес два
Прес три

Повертайте собі себе, якщо відчуваєте, що десь на шляху сталися перепони ♥️🫂

Дівчата, любі, Дніпро! Як ви?