Гончаренко Центр Кропивницький

Це не стало для мене новиною. Я мав усю інформацію про підготовку цієї провокації, але до останнього вірив, що здоровий глузд переможе. Але переміг нездоровий.

Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично мотивоване рішення впровадити проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого Президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями.

У цього злочину є багато співучасників: уся команда Зеленського, Кабінет Міністрів, який нагнули на абсурдне подання, члени його РНБО.

Але замовник, виконавець і підписант один — особисто Зеленський. Лише уявіть сьогодні замість готуватися до надважливих переговорів з Трампом, з міністром фінансів США, з низкою світових лідерів на Мюнхенській конференції він увесь день займався санкціями проти моєї скромної персони.

Він уже «переміг» путіна, зміцнив міжнародну коаліцію, забезпечив армію всім необхідним, здолав корупцію і шукає, куди б ще докласти свої видатні полководські таланти, відкриваючи другий фронт проти держави, починаючи внутрішні політичні чистки.

Сьогодні Зеленський завдав колосального удару по внутрішній єдності, якої наша команда неухильно дотримується з лютого 2022 року і яка є нашою головною зброєю в боротьбі з агресором.

Уся відповідальність за негативні наслідки лягає безпосередньо на нього. Відповідальність за те, що перші три роки президентства він повністю ігнорував проблеми армії, бо «інакше не буде за що будувати дороги». Відповідальність за те, що протягом п’яти місяців перед вторгненням ігнорував усі розвідувальні дані союзників про неминуче вторгнення, не готувався до війни сам, не готував армію і країну, приховував від народу інформацію, яка стосувалася безпеки всіх і кожного. Відповідальність за корупцію під час війни, корупцію в умовах, коли військовим критично нічим воювати і захищати нашу землю. Корупцію на великій крові.

Він шукає, на кого перекласти відповідальність за свої трагічні помилки. Тому розв’язав кампанію звинувачень на адресу західних партнерів. Тому наказав кидати за ґрати бойових командирів. Ну і тут уже без Порошенка — ніяк.

Кінець шостого року президентства — час звітувати за себе, а не валити все на попередника. Питань більше ніж достатньо. І не майте сумнівів: український народ усі їх поставить.

Що далі?

Відповідь — очевидна. Нам треба зберегти державу! Тому Єдність — насамперед навколо Збройних Сил. Завтра я везу чергову партію допомоги. Що мене засмучує найбільше? Це якщо санкції значно ускладнять допомогу мого фонду українській армії, справі, якою наша команда жила всі три роки великої війни. Не хочу говорити сьогодні про гроші. Проте лише дронів ми вже поставили 50 тисяч. А у влади інші пріоритети.

Я не здамся в боротьбі за європейську демократичну Україну. Наша команда не здасться, ніхто і ніщо не змусить нас змінити мою позицію. Це помста за те, що ми єдині не боїмося говорити правду і називати речі своїми іменами.