горбачик сквад

Шелухін про соціологів у Голосі Америки:

«Рідко зауважують, що першим очільником Голос Америки Українською був соціолог.

Історики соціології Никифором Григорієвим мало цікавилися, а власне історики переважно фокусувалися на його діяльності політика (і треба дякувати, зробили чимало). Хоча він почав писати на соціологічну тематику ще до Першої світової. Григоріїв був багаторічним членом Українського соціологічного інституту у Празі, деякий час очолював його. Захистив дисертацію про національні меншості.

Есери, до яких належав Григоріїв, пройшли складну еволюцію від прихильників парламентської демократії до її ворогів і навспак - зусиллями, зокрема, Григоріїва.

У 1930-х передчуття нової світової війни було в повітрі. Григоріїв не чекаючи початку, далекоглядно емігрував до США. Напередодні він закликав український визвольний рух орієнтуватися на США та UK і застерігав від співпраці з тоталітарними режимами. Епоха була складною, єдиного шляху не було, однак Григоріїв наполягав, що демократія рано чи пізно візьме гору. І це буде шансом для України. Саме тому він зробив акцент на вільні ЗМІ, які би працювали на діаспору, аби попередити радянський вплив на неї, і на українців у неволі. Його син Мирослав, який у США став успішним ілюстратором (некролог якому від The Washington Post Magazine досі онлайн), в УСІ працював над вивченням радянської пропаганди, є дві праці, яких немає в наших архівах (раптом знаєте про них - повідомте, будь ласка). Працював із батьком у редакції.

Тема пропаганди була в них справді "сімейною". Мирослав був ілюстратором "Колгоспу тварин" Орвелла (1946) у перекладі в подальшому гарвардського професора Ігоря Шевченка. Це був перший іноземний переклад орвеллівського роману, а під час Нюрнберзького трибуналу він був кореспондентом. Матеріали його роботи у колекції американського меморіального музею Голокосту. Дуже цікава постать окремо від батька.

Празький осередок української соціології не дав повоєнної наукової школи, бо була перервана інституційна тяглість. Ті, хто лишався живим після війни, здебільшого перейшли в інші галузі, або був дуже літнім. Але саме українська соціологія живила ідею вільної журналістики + Мирослав, кажуть, займався у США захистом спадку й прав індіанців (ось вам і меншості). Теми, які турбували соціологів у 1920-1930х вийшли зкнижок у громадське життя.

І всі ці "ворожі голоси" справді мали значення, нехай їхній ефект і не був швидким. Коли сталася Чорнобильська катастрофа, моя мама проїздила через Київ. Звісно, вона нічого не знала, бо все приховували. І, коли вона приїхала до Сум - дід засипав її питаннями, що там в Києві. Він усе знав, бо вже послухав "ворожі голоси". Не пригадую лише чи це був ГА чи Радіо Свобода.

ГА - це не лише американський, але й український спадок. Тепер ми маємо державу й обов'язок розвивати вільні україномовні ЗМІ вже не може бути клопотом лише американців.

Н. Григоріїв другий зліва. Джерело: УІНП»

Чи підтримують американці експансіонізм Трампа? Результати опитування Reuters/Ipsos

Reuters аналізує результати нового опитування серед американців, яке демонструє слабку підтримку територіальних амбіцій Дональда Трампа, зокрема щодо Панамського каналу та Ґренландії.

▫️ Опитування: Reuters/Ipsos, проведено серед 1,422 американців у березні 2025 року
▫️ Похибка: ±3 відсоткових пункти

📌 Пріоритети Трампа викликають сумніви
▫️ Лише 1% респондентів вважають, що Трамп має зосередитися на розширенні території США.
▫️ 61% вважають боротьбу з інфляцією головним пріоритетом для Трампа.
▫️ 13% підтримують ідею скорочення розміру федерального уряду.

📌 Ідея приєднання Канади — непопулярна
▫️ Лише 17% респондентів (у тому числі 26% республіканців) підтримують ідею приєднання Канади до США.
▫️ 21% респондентів (включно з 34% республіканців) підтримують ідею захоплення Гази для встановлення миру на Близькому Сході.

📌 Підтримка територіальної експансії серед республіканців обмежена
▫️ Лише ідея взяття під контроль Панамського каналу має переважну підтримку серед республіканців — 65% погоджуються з твердженням, що США мають контролювати канал для захисту економіки країни.
▫️ Ідея взяття під контроль Ґренландії отримала підтримку 45% республіканців.

📌 Демократи відкидають усі ідеї територіальної експансії
▫️ 89% демократів виступають проти взяття під контроль Панамського каналу.
▫️ 88% демократів не підтримують ідею приєднання Ґренландії.
▫️ Прогнозовано, демократи також відкидають ідеї щодо Канади та Гази.

🔗 Оригінальна публікація: Reuters, 13 березня 2025 року
🔗 Дані опитувань: Reuters/Ipsos

Зеленський — непопулярний диктатор чи національний герой? Результати опитування Economist

The Economist аналізує результати нового опитування серед українців, яке демонструє несподіване зростання рейтингу президента Володимира Зеленського після конфлікту з Дональдом Трампом та укладення потенційної угоди про припинення вогню в Саудівській Аравії.

▫️ Опитування: Ipsos, проведено на замовлення The Economist серед 1,000 українців у березні 2025 року

📌 Підтримка Зеленського залишається високою
▫️ Понад 7 з 10 українців позитивно оцінюють роботу Зеленського.
▫️ 8 з 10 вважають Зеленського легітимним президентом.
▫️ Понад 7 з 10 довіряють йому вести переговори з Росією.
▫️ Підтримка Зеленського суттєво перевищує рівень підтримки Трампа у США (46%).


📌 Українці проти виборів під час війни
▫️ 62% вважають, що вибори мають відбутися лише після офіційного завершення війни.
▫️ 19% готові підтримати вибори лише під час припинення вогню.
▫️ Лише 1 з 7 підтримують ідею виборів якомога швидше (як наполягає Білий дім).

📌 Зеленський переміг би на виборах, якби вони відбулися зараз
▫️ Зеленський набрав би 46% голосів у першому турі.
▫️ Валерій Залужний — 31%.
▫️ Зеленського більше підтримують жінки, молодь та мешканці східних регіонів.
▫️ Залужний більш популярний серед старших виборців.

📌 Українці підтримують продовження війни, попри втрату американської допомоги
▫️ 74% підтримують продовження війни навіть без допомоги США.
▫️ 59% вірять у військову перемогу України (проти 21%, які не вірять).
▫️ 70% проти 17% виступають проти зниження призовного віку.

📌 Українці не готові на значні поступки в обмін на мир
▫️ Відмова від членства в НАТО має змішану підтримку — 38% за, 37% проти (різниця в межах статистичної похибки).
▫️ Лише 6% готові визнати територіальні здобутки Росії з 2022 року.
▫️ 1 з 9 готові визнати анексію Криму, 1 з 4 — втрату Донбасу (з 2014 року).
▫️ 80% відкидають ідею скорочення чисельності Збройних Сил України.

📌 Проблема корупції зростає
▫️ 43% вважають, що рівень корупції в Україні зріс під час війни.

🔗 Оригінальна публікація: The Economist, 12 березня 2025 року
🔗 Дані опитувань: Ipsos, проведено на замовлення The Economist

Тимофій Брік про зміни в українському суспільстві за три роки війни

Три роки великої війни суттєво змінили українське суспільство — від рівня стресу та довіри до держави до сприйняття демократії та ролі бізнесу. Тимофій Брік, ректор Київської школи економіки, у статті для Forbes Ukraine аналізує ключові соціальні тренди на основі даних Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та Академії наук України.

📌 Зростання стресу та втрата спокійного життя
▫️ У 2024 році лише 10% українців не переживали стресових ситуацій (КМІС).

📌 Негативне ставлення до держави повертається до довоєнного рівня
▫️ До вторгнення 35% українців негативно оцінювали діяльність держави.
▫️ Під час війни негативне ставлення тимчасово зникло, але у 2024 році повернулося до 34%.
▫️ Негативне сприйняття держави корелює зі зниженням готовності терпіти труднощі через війну.

📌 Довіра до військових і волонтерів залишається високою
▫️ Довіра до уряду та парламенту падає, але довіра до військових і волонтерів тримається на стабільно високому рівні.

📌 Українці цінують демократію, попри війну та відсутність виборів
▫️ У 2021 році 34% респондентів вважали демократію єдиною можливою формою правління.
▫️ У 2024 році цей показник зріс до 42%.
▫️ Відсутність виборів і політична криза не підірвали підтримку демократичних цінностей.

📌 Зростає підтримка вступу до ЄС і НАТО
▫️ 80% українців проти надання російській мові офіційного статусу (було 25% у 2021).
▫️ Підтримка вступу до ЄС та НАТО суттєво зросла за три роки війни.

📌 Оцінка економічного стану залишається стабільною
▫️ Частка українців, які ідентифікують себе як бідні, незначно змінилася з 2021 року.
▫️ Кількість багатих скоротилася, що збільшило частку середнього класу.

📌 Зростає роль бізнесу у суспільстві
▫️ У 2021 році 41% вважали підприємців важливою соціальною групою.
▫️ У 2024 році цей показник зріс до 55%.
▫️ Бізнесмени та військові отримали майже однакову кількість «голосів» як ключові соціальні групи.

https://forbes.ua/inside/stres-nedovira-ta-nadiya-na-biznes-05032025-27729