🪖Ігор Коломойський пішов в атаку. В інтерв'ю рідному агентству він оголосив кримінальний вирок команді на чолі з керівниками ОП, що брала участь у захопленні "Укрнафти".
Ігор Валерійович стверджує, що його шантажували позбавленням українського громадянства та судами щодо "ПриватБанку", якщо він не позбудеться акцій "Укрнафти".
👮Статтю 189 ККУ можна спокійно пред'являти Ростиславу Шурмі, який ніби передавав ці побажання влади бізнесмену. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, адже вимагання відбувалося під час дії воєнного стану.
Також з'ясувалося, що у вересні Ігор Коломойський звернувся до НАБУ щодо подій навколо захоплення "Укрнафти". Щоправда, тепер йому доводиться боротися ще й з НАБУ.
"Справжні причини незаконного позбавлення 13 тис. акціонерів акцій "Укрнафти" були детально розкриті в повідомленні про злочин, поданому мною наприкінці вересня 2024 року до НАБУ", — пише тепер вже жертва режиму та потенційний клієнт Української Гельсінської спілки.
Чіткі юридичні пояснення скоєних правопорушень не залишають сумнівів, що держслужбовцям вищого рангу та топменеджерам нафтокомпанії світять строки. Справа має бути гучною, якщо, звичайно, не відбудеться якоїсь політичної угоди. Бо Ігор Валерійович, видається, більше бізнесмен, аніж месник.
У матеріалі зібрані вже відомі факти про схему експропріації власності нафтовидобувного підприємства. Зокрема, Ставка Верховного головнокомандувача не мала повноважень націоналізовувати "Укрнафту". Акції приватних іноземних власників не могли забрати навіть у війну.
А мотив операції, реалізованої ніби для забезпечення армії нафтопродуктами, виявився міфом: після рейдерського захоплення військові почали отримувати паливо за гроші та й то не відразу, тоді як раніше це була здебільшого благодійність.
Використання міноборони як ширми підтвердили керівники оборонного відомства, які не готові керувати таким холдингом.
На фоні нахабного порушення законів при заволодінні "Укрнафтою" згадані Коломойським "подвиги" Сергія Корецького у вигляді привласнених доходів від реалізації газу, що був предметом судових спорів понад десять років з "Нафтогазом України", та робота з близькими родині фірмами виглядають дрібними витівками.
Це вже другий коментар Коломойського з-за ґрат щодо "Укрнафти". Причини можуть бути різні — від торгу за свободу до створення чергової точки тиску на владу перед виборами.
Другим гучним процесом, напевно, стане справа "Газмережі", хоча й Дмитро Фірташ, як кажуть, чомусь втратив інтерес до битви за облгази.
Ігор Валерійович стверджує, що його шантажували позбавленням українського громадянства та судами щодо "ПриватБанку", якщо він не позбудеться акцій "Укрнафти".
👮Статтю 189 ККУ можна спокійно пред'являти Ростиславу Шурмі, який ніби передавав ці побажання влади бізнесмену. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, адже вимагання відбувалося під час дії воєнного стану.
Також з'ясувалося, що у вересні Ігор Коломойський звернувся до НАБУ щодо подій навколо захоплення "Укрнафти". Щоправда, тепер йому доводиться боротися ще й з НАБУ.
"Справжні причини незаконного позбавлення 13 тис. акціонерів акцій "Укрнафти" були детально розкриті в повідомленні про злочин, поданому мною наприкінці вересня 2024 року до НАБУ", — пише тепер вже жертва режиму та потенційний клієнт Української Гельсінської спілки.
Чіткі юридичні пояснення скоєних правопорушень не залишають сумнівів, що держслужбовцям вищого рангу та топменеджерам нафтокомпанії світять строки. Справа має бути гучною, якщо, звичайно, не відбудеться якоїсь політичної угоди. Бо Ігор Валерійович, видається, більше бізнесмен, аніж месник.
У матеріалі зібрані вже відомі факти про схему експропріації власності нафтовидобувного підприємства. Зокрема, Ставка Верховного головнокомандувача не мала повноважень націоналізовувати "Укрнафту". Акції приватних іноземних власників не могли забрати навіть у війну.
А мотив операції, реалізованої ніби для забезпечення армії нафтопродуктами, виявився міфом: після рейдерського захоплення військові почали отримувати паливо за гроші та й то не відразу, тоді як раніше це була здебільшого благодійність.
Використання міноборони як ширми підтвердили керівники оборонного відомства, які не готові керувати таким холдингом.
На фоні нахабного порушення законів при заволодінні "Укрнафтою" згадані Коломойським "подвиги" Сергія Корецького у вигляді привласнених доходів від реалізації газу, що був предметом судових спорів понад десять років з "Нафтогазом України", та робота з близькими родині фірмами виглядають дрібними витівками.
Це вже другий коментар Коломойського з-за ґрат щодо "Укрнафти". Причини можуть бути різні — від торгу за свободу до створення чергової точки тиску на владу перед виборами.
Другим гучним процесом, напевно, стане справа "Газмережі", хоча й Дмитро Фірташ, як кажуть, чомусь втратив інтерес до битви за облгази.