Часопис "Гетьманат"✙

Ну ви зрозуміли.

"...Ходіть із нами робити народню революцію, а не в галицький калабані бовтузитись.

Ми побудуємо соборну соціалістичну українську республіку...

Сьогодні в світі час на революцію робочого народу..."

— слова ліквідатора української незалежності, комуніста, Володимира Винниченка.🇺🇦

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

📸 Різдвяна вечірка 1920-30х

На фото — типова костюмована різдвяна вечірка, на якій зокрема Данило та Єлизавета Скоропадські, серед своїх німецьких знайомих.

Особисто нам образ пана гетьманича нагадує Фрідріха Ніцше.

Світлини Музею Гетьманства 🏛

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

Кілька різдвяних та новорічних листівок Союзу Гетьманців-Державників зі 1940–50-х років

Ці листівки — не лише святкові привітання, а й справжні історичні артефакти. Вони відображають патріотичний дух та прагнення української діаспори зберігати ідентичність та традиції у складний час еміграції.

З нагоди Різдва Христового та Нового року бажаємо всім світлої радості, миру та здійснення найзаповітніших мрій. Нехай у ваших домівках панують тепло, злагода та любов, а у серцях – віра в краще майбутнє для кожного з нас і нашої рідної України. Христос Рождається! Славімо Його!

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

З Чернігова з Любов'ю

Наш боксер і абсолютний чемпіон Олександр Усик, що вже встигло облетіти стрічки новин, після перемоги здійняв на ринзі шаблю, що належала Гетьману Мазепі*.

Велика організаційна робота музейників та істориків, вочевидь, стояла за тим щоб транспортувати пам'ятку з музею Тарнавського до столиці саудитів.

Зокрема, за задумом мінкульту, шабля на події демонструвала тріумф, нагадувала про нашу боротьбу та про культурні зв'язки України та Передньої Азії.

* — Шабля була виготовлена на замовлення Мазепи як подарунок.

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

У спогадах міністра МВС ЗУНР Л. Цегельського, якого ми неодноразово згадували і зі спогадами якого рекомендуємо ознайомитися, можна побачити його роздуми про те, чи є Винниченко „державним мужем”, чи лише „імпульсивним письменником”. У своїх спогадах Цегельський наводить приклад цікавої думки Винниченка:

Ось, хоча би такий помисил: Чикаленко, Єфремів, Ніконовський, Дорошенко вся українська інтелеґенція — це "Його Величності" влада, а Винниченко, Петлюра, Макаренко, Порш, Матрос, Шаповал і т.д., це льояльна державі опозиція "Його Гетьманської Величності", як "лейбористська партія" на англійський зразок.

Це справді конструктивна ідея, як уладити українську державу, як поділити державно-творчу працю між українською інтелеґенцію обох напрямків — старшого (національного) і молодшого (соціалістичного)... Та одначе той же сам чоловік працював місяцями раніше, і то в порозумінні з Раковським, Мануїльським та Леніном, щоб звалити Гетьмана..."

Попри тарганів в голові Винниченка, інколи в нього появлялись світлі ідеї, можливо, якщо б він не пішов за Леніном, то Гетьманська Держава вистояла і на скликання Сойму (Парламенту), що мали відбутись у січні 1919-го, ми би побачили сильну та об'єднану державу.

Трагедія сучасної української політики, ще гірша аніж століття тому, вона полягає в тому, що партій представляють не конкретну ідею, а лише приватну особу — лідера партії, який руками своїх помічників та заагітованого електорату готовий знищити опонентів.

У час страшної війни та загрози існуванню нашої держави, ці політичні лідери не об’єдналися заради порядку й єдності, а натомість ще активніше просувають власні інтереси, розпалюючи внутрішній розбрат у суспільстві.

Українці, які ведуться на дешевий популізм, атакують одне одного у страшних баталіях у фейсбуці та інших соц.мережах, що лише поглиблює розкол у державі.

До цього вогню Третьої Руїни роками підкидає дрова нахрюків Москва, сподіваючись повторити успіхи попередніх двох Руїн та загарбати українські землі.

През незгоду всі пропали,
Самі себе звоювали!

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

Адвент. Ніхто не скаже «Прощавай!»

📖Продовжуючи, хочемо сьогодні порекомендувати ще одну книгу — сучасний пригодницький детектив Василя Добрянського "Ніхто не скаже «Прощавай!»"

Ця книга фактично — завершальна в серії детективів Добрянського про співробітника гетьманської охранки Клима Жеграя.🇺🇦

Хоча це детектив, на головного підозрюваного слідчий виходить швидко, і далі починається епічне протистояння Жеграя з "п'ятою колоною" — російським підпіллям. Автор майстерно знайомить читача з містом, атмосферою епохи та проблемами й переживаннями самого Жеграя.

Частина книги подається з перспективи німецького офіцерства, не менш зацікавленого у збереженні порядку в Україні.

Дайте знати, якщо вам цікаво побачити більш детальний розбір книги/книг, довго виношуємо таку ідею.🎩

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

Адвент. «Пан»: про Євгена Чикаленка

📖 Ми переконані, що наша аудиторія — начитана (хочемо в це вірити). А також, що книга — прекрасний подарунок у різдвяний період.

Тому маємо нагоду порекомендувати кілька тематичних художніх книг для вас, чи для ваших близьких:

Перша з них — нова книга Степана Процюка "Пан. Роман про Євгена Чикаленка". Ми нерідко зсилаємося у наших дописах на мемуарний матеріал Євгена Чикаленка, тому ми раді виходу такої книги, яка подає художню інтерпритацію біографії видатного мецената.

З уривком книги можна ознайомитись у статті Forbes Ukraine

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

"Курка не пташка, Республіка не Держава"

Історія — не лише про битви чи політичні інтриги. Це також про те, як одне слово може оголити цілі пласти суспільної свідомості. У своїх спогадах міністр МВС ЗУНР Лонгин Цегельський, згадує розмову з Федором Швецем, членом Директорії, яка змушує замислитися про глибинні проблеми українського державотворення.

"Проф. Швець закинув нам найперше, що наше уповноваження не виставлене для переговорів із Директорією чи з Ураїнською Народньою Республікою, а з "Українською Державою".

— Ну, а ви, панове, не держава? – питаю. – Кого ж представляє Директорія, як не державу?.
— Ні, ми республика, – відповідає професор Швець, – а держава гетьманська...

Ось тобі й правитель України – подумав я. – То республика в нього не держава... А може він і має рацію...
– Шибанула в мене думка. – Оця "республика" дійсно не держава, а якесь безголовя, безвластя, безлад...

Проф. Швець несвідомо та наївно сказав глибоку історичну правду. Дійсно держава — цебто упорядкована країна з усіма органами влади, судами, поліцією, армією і т.д. – була за Гетьмана. А Республика ніколи ладу в себе не звела і країни не опнувала. Ця "республика" – це не була держава, а тільки хаос і війна всіх проти всіх.."

Цей історичний епізод піднімає важливе питання: чи не повторюємо ми цих помилок сьогодні? Чи не плутаємо ми демократію з безладдям, свободу з хаосом? І, що найважливіше, чи готові ми будувати не просто "республіку", а справжню, функціональну державу?

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

Трагедія Української Громадянської війни

Події, які прийнято називати Антигетьманським повстанням, мали жахливі наслідки для нашої державності. Національний союз на чолі з Винниченком за підтримки більшовиків проголосив повстання з метою повалення "проросійської" Гетьманської влади.

Республіканські сили загітували корпус січових стрільців до збройної боротьби з центральним урядом, що призвело до кривавого місяця боротьби. Українці воювали проти українців.

Гетьманський уряд капітулював 15 грудня, але новоутворена Директорія недовго залишалася при владі в Києві, оскільки більшовицька армія вже розпочала наступ на ослаблену Україну...

Січові стрільці, яким у середині листопада Гетьман Скоропадський наказав рушити з Білої Церкви до Львова для військової підтримки у війні з Польщею, так і не були відправлені. Львів був захоплений польською армією, а Київ — більшовиками.

"Начхать нам тепер на Львів і на Галицький загумінок. На Київ нам дорога! Ходіть із нами робити народню революцію, а не в галицький калабані бовтузитись. Ми побудуємо соборну соціалістичну українську республіку...

Сьогодні в світі час на революцію робочого народу, а ваша Галачина відстала від прогресу! — слова Володимира Винниченка (джерело "Від Легенд до Правди" ст.81)

У цій громадянській війні не винні січовики. Вони були введені в оману і, перебуваючи в еміграції, більшість із них долучилися до гетьманської еміграції. В тому ж числі й Осип Назарук, який і заагітував січовиків на повстання. У цій трагедії головним винуватцем є Винниченко, якому після падіння Української Держави комуністична москва запропонувала очолити Радянську Україну.

Ми повинні схиляти голову перед кожним загиблим сином української землі у цій безглуздій громадянській війні.
Вічна пам'ять Січовикам та Сердюкам.

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦