Трамп - обличчя проблем, які ми не хочемо визнавати. І не більше.
Люди які увесь 2024 рік тягали на собі тейк про те що Трамп ізоляціоніст на серйозних щах, як вони тепер можуть пояснити муви з Канадою і Гренландією? Знаю що ніяк, і знаю що чвяк-хуяк. Сприйняття більшості речей повʼязаних із США у наших громадян береться із 5-6 американських ключових медіа. В 9/10 випадків це медіа демократичного спрямування.
Тому дії Трампа будуть все далі більше і більше виглядати неясними і особливо лякаючими, в першу чергу для тих хто орієнтується на медіа демократів. Передусім тому, що залякати американського середнього виборця перед телевізором - одна із святих задач, яку виконують вотчдоги партій, натикані у різних пропорціях в американські медіа. Бо їхня задача створювати ілюзію чи-то про діда-корупціонера з гидотним оточенням, чи-то про діда-фашиста що хоче заборонити усе усім і одразу. Ці шаблонні моделі витворені для американців це мем не кращий за змістом за фашиста-Ющенка, Вальцмана-Порошенка, клоуна-Зеленського і навіть Януковича-крадія шапок (цей останній мем, приміром свого часу вигадав власник медіа «Обозреватель» Бродський, про що згодом публічно розповідав).
Політика не твориться дебілами, скільки б ви не мали внутрішнього бажання звести усе до такої схеми. І навіть у випадку з Гренландією та Канадою, Трамп знає що робить, і більше того. Навіть Байден робив би ті самі рухи, що і Трамп. Позаяк геополітиці байдужа ваша партійність і ваші світлі цінності. Китай, Росія, Іран наступають незалежно від партій у Білому домі. Арктика - ледве не ключовий вектор стратегічного напруження. А стратегічні провали по Арктиці давно знаходили відображення у публічних документах парламентських комітетів США з оборони та розвідки.
Російський північний флот - найсильніший з усіх флотів РФ і будьте певні, немає ніякої випадковості у тому, що останні передСВОшні роки величезні гроші пішли не у модернізацію сухопутних військ, а саме на флот. Росія нині виграє стратегічну гонку за Арктику, успішно її мілітаризовує і скоро готується спускати на воду ще нові стратегічні атомні льодоколи. Всьому цьому НАТО протиставляє солідне зеро на рахунках і провали по воєнним планам, скандали з витоками даних і доволі великі кадрові проблеми у своїх арміях.
Потенційна війна КНР і США із усіма супутніми діями - це і є та гранд-подія, яка змушує ворушитися щодо Арктики, а також Південної Америки, куди заходить все більше китайських товарів через той-таки Панамський канал. І якщо дуже цікаво, постарайтесь відстежити кількість держав Світу у яких топ-1 партнером по торгівлі уже зараз є Китай, і як швидко ці зміни відбулися. Ось вам і «глобальний Південь», у якого звідкись взялась «своя позиція», і якому ми намагаємось втюхати наш ріденький антиколоніалізм в решеті.
Я прекрасно знаю що вам усім, як і мені подобається інший Світ - соковиті 90і, коли комунізм скинуто з дошки, попереду райський світ кінця історії, за склом парад соковитого споживацтва, за столом Білого дому усміхнений Білл Клінтон, а під ним - Моніка Левінскі. Але цей час закінчився уже кілька разів, і більше того - був лише оманою, на яку не можна орієнтуватися. «США у яких все виходить само собою і яких всі слухаються» - це минуле. Нинішні США будуть дуже сильно втрачати у миролюбстві, у «мякотілості» і навіть у soft power заради повернення hard power.
Трамп дійсно буде виглядати фашистом. Особливо для багатьох з нас, пострадянських людей навчених байками дисидентів про Захід, де людей поліцейські не бʼють кийками по голові, не лінчують представників етнічних меншин, не крадуть грошей з бюджетів, не дружать з людожерами, а ще не курять, не пʼють і не дихають. Цей образ «морально кращого» і «травоїдного Заходу» був чим завгодно окрім реальності: радше це була вимога душі змученої совком, яка хотіла повірити що «прекрасное далеко» буде якщо не в радянських фільмах, то хоча би в західних.
Реалії такі, що світ йде до зламу ери. Як казали наші мудрі діди-французи, fin de siecle - “кінець доби”, як вони називали стан культури перед Першою світовою.
