Поговоримо про хурму?
Цей яскравий сонячний плід має тисячолітню історію та велику географію. Її батьківщина – Східна Азія, де хурму вирощували більше тисячі років, особливо в Китаї та Японії.
Слово "хурма" в українській мові – гостя зі Сходу. Воно походить із турецької чи перської мов, де означало "плід, схожий на фінік".
В англійській же хурма має зовсім іншу історію: слово "persimmon" прийшло від мови алгонкінів – корінного народу Північної Америки – і буквально означає "сухий фрукт".
Сьогодні понад 70% хурми у світі вирощують у Китаї – це більше 3 мільйонів тонн на рік! А от в Азербайджані хурма стала одним із головних експортних продуктів.
В Японії із соку хурми виготовляють саке.
А в Кореї сушена хурма фігурує у фольклорі – кажуть, вона здатна відлякувати тигрів.
До України хурма потрапила наприкінці ХІХ століття, привезена з Кавказу. Зараз її вирощують у різних регіонах країни, хоча місцева хурма поки рідкість.
На ілюстрації – японська хурма сорту "Хачія", зображена в акварелі 1887 року.
Цей яскравий сонячний плід має тисячолітню історію та велику географію. Її батьківщина – Східна Азія, де хурму вирощували більше тисячі років, особливо в Китаї та Японії.
Слово "хурма" в українській мові – гостя зі Сходу. Воно походить із турецької чи перської мов, де означало "плід, схожий на фінік".
В англійській же хурма має зовсім іншу історію: слово "persimmon" прийшло від мови алгонкінів – корінного народу Північної Америки – і буквально означає "сухий фрукт".
Сьогодні понад 70% хурми у світі вирощують у Китаї – це більше 3 мільйонів тонн на рік! А от в Азербайджані хурма стала одним із головних експортних продуктів.
В Японії із соку хурми виготовляють саке.
А в Кореї сушена хурма фігурує у фольклорі – кажуть, вона здатна відлякувати тигрів.
До України хурма потрапила наприкінці ХІХ століття, привезена з Кавказу. Зараз її вирощують у різних регіонах країни, хоча місцева хурма поки рідкість.
На ілюстрації – японська хурма сорту "Хачія", зображена в акварелі 1887 року.