Біологи відкрили десятки видів риб в "сутінковій зоні" Карибського моря
Вчені зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень (США) виявили в Карибському морі на глибині між 130 і 300 метрів нову "сутінкову зону", повну раніше невідомих видів риб. Така зона може стати життєво важливим притулком для багатьох видів риб, так як більш мілководні райони знаходяться під загрозою зміни клімату, пише Science Alert.
На глибині близько 300 метрів дуже мало світла, явно недостатньо для підтримки водорослевих симбіонтів, на яких покладаються корали. Таким чином, відкриття рифоподібних риб було чимось несподіваним - відомий діапазон глибин їх проживання подвоївся. Судячи з усього, багато видів риб, що живуть в рифах, мають подвійний діапазон глибини, що є механізмом, необхідним для виживання: через кліматичні зміни і руйнування рифів морські мешканці мігрують глибоко під воду.
В ході 80 занурень батискафа під назвою Curasub на глибину до 310 метрів фахівці зафіксували присутність близько 4500 риб, що відносяться до 71 виду. Дослідники виявили шість нових родів і близько 30 нових видів риб і безхребетних.
"З кожних п'яти риб, які ми знаходимо в цій зоні Карибського моря, одна є новим видом. Поки моїм улюбленим є вид Haptoclinus dropi", - сказав Росс Робертсон, морський біолог Смітсонівського інституту, співавтор нового дослідження.
Багато з нових знахідок все ще чекають офіційного аналізу і опису, але нові дані спростовують попереднє переконання вчених про те, що після мезофотонної зони екосистеми негайно переходять до екосистем глибокого моря. Сутінкова (ріпіфотична) зона - це свого роду "відсутня ланка" між зонами рифів середнього світла і темним океаном внизу, відомим як абісопелагіаль.
"За оцінками, 95 відсотків придатного для життя простору на нашій планеті перебуває в океані, але тільки частина цього простору була досліджена. Це зрозуміло для районів, які знаходяться на відстані тисяч кілометрів від берега або на недосяжній глибині. Але тропічні глибокі рифи знаходяться трохи нижче популярних, добре вивчених мілководних рифів", - сказав провідний автор дослідження Керол Болдуін зі Смітсонівського національного музею природної історії.
Вчені зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень (США) виявили в Карибському морі на глибині між 130 і 300 метрів нову "сутінкову зону", повну раніше невідомих видів риб. Така зона може стати життєво важливим притулком для багатьох видів риб, так як більш мілководні райони знаходяться під загрозою зміни клімату, пише Science Alert.
На глибині близько 300 метрів дуже мало світла, явно недостатньо для підтримки водорослевих симбіонтів, на яких покладаються корали. Таким чином, відкриття рифоподібних риб було чимось несподіваним - відомий діапазон глибин їх проживання подвоївся. Судячи з усього, багато видів риб, що живуть в рифах, мають подвійний діапазон глибини, що є механізмом, необхідним для виживання: через кліматичні зміни і руйнування рифів морські мешканці мігрують глибоко під воду.
В ході 80 занурень батискафа під назвою Curasub на глибину до 310 метрів фахівці зафіксували присутність близько 4500 риб, що відносяться до 71 виду. Дослідники виявили шість нових родів і близько 30 нових видів риб і безхребетних.
"З кожних п'яти риб, які ми знаходимо в цій зоні Карибського моря, одна є новим видом. Поки моїм улюбленим є вид Haptoclinus dropi", - сказав Росс Робертсон, морський біолог Смітсонівського інституту, співавтор нового дослідження.
Багато з нових знахідок все ще чекають офіційного аналізу і опису, але нові дані спростовують попереднє переконання вчених про те, що після мезофотонної зони екосистеми негайно переходять до екосистем глибокого моря. Сутінкова (ріпіфотична) зона - це свого роду "відсутня ланка" між зонами рифів середнього світла і темним океаном внизу, відомим як абісопелагіаль.
"За оцінками, 95 відсотків придатного для життя простору на нашій планеті перебуває в океані, але тільки частина цього простору була досліджена. Це зрозуміло для районів, які знаходяться на відстані тисяч кілометрів від берега або на недосяжній глибині. Але тропічні глибокі рифи знаходяться трохи нижче популярних, добре вивчених мілководних рифів", - сказав провідний автор дослідження Керол Болдуін зі Смітсонівського національного музею природної історії.