HOSPITALLERS PARAMEDICS

Синдром Шарля Бонне після ЧМТ

▪️Синдром Шарля Бонне (Charles Bonnet syndrome, CBS), або синдром візуально реалізованих галюцинацій (Visual release hallucinations) — стан пацієнта із набутими порушеннями зору, при якому він бачить галюцинації.

▪️Пацієнт може лякатися цих галюцинацій, але як правило усвідомлює їхню нереальність. Галюцинації можуть мати різну складність та деталізацію — від геометричних фігур до людей, натовпів або повних пейзажних сцен — але залишаються суто зоровими, без звуків або запахів. Це відрізняє синдром Шарля Бонне (СШБ) від психотичних галюцинацій.

📌 Більше інформації про синдром можна отримати на ресурсі Спільноти СШБ — www.charlesbonnetsyndrome.org

▪️ СШБ є поширеним серед літніх пацієнтів із порушеннями зору, однак навіть у цій популяції не завжди належно діагностується. Разом з цим, в літературі описані окремі випадки розвитку СШБ внаслідок ЧМТ.

📄 Автори Charles Bonnet Syndrome Following a Mild Traumatic Brain Injury вказують на існування очевидного механізму, який пояснює можливість розвитку СШБ після ЧМТ та припускають, що невелика кількість згадок про такі випадки у літературі може пояснюватися небажанням осіб з посткомоційним синдромом повідомляти про зорові галюцинації через страх психіатричного діагнозу.

▪️Хоча СШБ частіше зустрічається у пацієнтів літнього віку з віковою макулярною дегенерацією, також повідомлялося про СШБ в різних вікових діапазонах і пов’язаний з рядом станів, таких як інсульт і неврит зорового нерва. Крім того, повідомлялося про СШБ у випадках з відносно помірною втратою зору або з порушенням поля зору при збереженні гостроти. Це може свідчити про те, що СШБ не є результатом певного стану або старіння.

▪️Хоча точна патофізіологія СШБ залишається невідомою, існують дві запропоновані теорії: теорія вивільнення та теорія депривації. Теорія вивільнення постулює, що порушення зорової системи заважає нормальному ланцюгу в зоровій корі, і зорові галюцинації «вивільняються» через знижену гальмівну активність. Навпаки, теорія депривації припускає, що зниження зорової стимуляції призводить до спонтанної компенсаторної збудливості в зоровій корі, викликаючи галюцинації.

▪️Після легкої черепно-мозкової травми приблизно у 30% дорослих розвиваються стійкі симптоми. З цих пацієнтів у 69% повідомлялося про розлади зору, такі як недостатність конвергенції, розлади акомодації та порушення саккад. Отже, можливо, що СШБ може виникнути після лЧМТ.

▪️Примітним є те, що в описаному клінічному випадку розвитку СШБ на тлі посткомоційного синдрому через 8 місяців після лЧМТ і хлистової травми внаслідок ДТП, галюцинації були випадково виявлені під час офтальмологічного огляду з приводу порушень зору та не були предметом скарг пацієнта.

▪️Інший описаний випадок стосується пацієнта з порушеннями зору, якого було госпіталізовано у стані сильної ажитації через місяць після ЧМТ. Діагноз СШБ йому було встановлено під час психіатричного обстеження після виключення психотичної патології.

▪️ Вважається, що специфічного лікування СШБ не існує. Однак однозначно корисними для пацієнтів є
▫️ роз'яснення щодо природи СШБ та того, що він не є психічним захворюванням. Це допомагає знизити страх та дистрес.
▫️ офтальмологічна допомога задля максимального збереження зору
▫️ профілактика уникаючої поведінки: коли через страх появи галюцинацій пацієнт залишається вдома, користується приглушеним світлом тощо, зорова стимуляція знижується ще сильніше, що може призвести до погіршення
▫️інформування, що галюцинації можуть зникати, якщо змінити положення тіла, струснути головою, перевести погляд, покліпати очима тощо.

На думку команди RecoWARy, хоча синдром Шарля Бонне після ЧМТ залишається рідкісним станом, складність діагностики пацієнтів з наслідками вибухової лЧМТ та висока психіатрична коморбідність у цій популяції вимагають від фахівців обізнаності навіть щодо рідкісної патології. Тому просимо вас поділитися цим дописом з колегами за нагоди.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням