Forward from: СВОЇ | Кривий Ріг
«Я ніколи вас не забуду і завжди кохатиму вас. Я благословляю вас». Максим звернувся до своєї родини, яку вбила російська ракета.
Олена. «Душа моя, кровинка моя, серце моє, підтримка моя, опора моя, тил мій. Я дуже сильно тебе кохаю. Я завжди кохатиму тебе».
Кирило. «Мій найкращий друг. Як мало часу я приділяв тобі останнім часом. Ти назавжди в моєму серці».
Демид. «Я купав тебе, спав з тобою, годував, гуляв з тобою. Ти завжди казав «папочка».
Уляна. «Я розмовляв з тобою і так хотів, що б сказала «папа». Ти усміхалася мені і я так чекав, коли ти станеш папиною доцею»
Під час промови Максима роздалася повітряна тривога. Біль.
Олена. «Душа моя, кровинка моя, серце моє, підтримка моя, опора моя, тил мій. Я дуже сильно тебе кохаю. Я завжди кохатиму тебе».
Кирило. «Мій найкращий друг. Як мало часу я приділяв тобі останнім часом. Ти назавжди в моєму серці».
Демид. «Я купав тебе, спав з тобою, годував, гуляв з тобою. Ти завжди казав «папочка».
Уляна. «Я розмовляв з тобою і так хотів, що б сказала «папа». Ти усміхалася мені і я так чекав, коли ти станеш папиною доцею»
Під час промови Максима роздалася повітряна тривога. Біль.