Термінова нейтралізація дії гепаринів UpToDate
Потреба в терміновій або екстреній нейтралізації гепарину визначається індивідуально в залежності від місця та тяжкості кровотечі та рівня антикогуляції. Якщо нейтралізація необхідна, гепарин припиняється, і вводиться сульфат протаміну в дозі, розрахованій на основі дози введеного гепарину та часу, що минув з останньої дози гепарину.
Сульфат протаміну повинен вводитися повільною внутрішньовенною інфузією; швидкість інфузії не повинна перевищувати 5 мг/хв, а загальна доза не повинна перевищувати 50 мг за будь-який 10-хвилинний період, щоб уникнути потенційних побічних ефектів, таких як гіпотонія, анафілактоїдні реакції або колапс.
Надмірні дози протаміну слід уникати через можливий антикогулянтний ефект (порушення функції тромбоцитів і зниження утворення тромбіну). Вищі дози можуть бути використані при кардіопульмонарному байпасі, за ретельногг моніторингу.
- Реверс дії нефракціонований гепарину – Повне нейтралізування ефекту гепарину досягається дозою 1 мг сульфату протаміну на 100 одиниць гепарину. Через відносно короткий період напіврозпаду внутрішньовенно введеного гепарину (приблизно 30-60 хвилин), доза сульфату протаміну розраховується, виходячи з кількості гепарину, що залишилась у плазмі на момент необхідності нейтралізації. Якщо ця інформація недоступна, можна ввести одну дозу 25-50 мг і повторно перевірити аЧТЧ або активність анти-фактора Xa, а також клінічну відповідь пацієнта.
Якщо гепарин був введений підшкірно, можуть знадобитися повторні малі дози протаміну через тривале всмоктування гепарину з різних підшкірних ділянок.
НМГ (низькомолекулярний гепарин) – На відміну від ефективності протаміну при реверсі дії нефракціонованого гепарину, протамін повністю не нейтралізує активність анти-фактора Xa НМГ, але може нейтралізувати більш важкі молекулярні фракції гепарину, які, як вважається, є найбільш відповідальними за кровотечі. Протамін не підвищує ризик тромбозу, на відміну від андексанету.
Для пацієнтів, які мають кровотечу під час отримання НМГ, сульфат протаміну може бути використаний і наступних дозах:
• Еноксапарин, введений протягом останніх восьми годин: 1 мг протаміну на 1 мг еноксапарину.
• Еноксапарин, введений більше ніж 8 годин тому, або якщо було вирішено, що потрібна друга доза протаміну: 0,5 мг протаміну на 1 мг еноксапарину.
• Дальтепарин, тінзапарин або надропарин: 1 мг протаміну на 100 анти-фактор Xa одиниць НМГ.
Протамін – це білок, отриманий зі сперми риб, і він має невеликий, але потенційний ризик анафілаксії у людей, які раніше були піддані його дії, включаючи пацієнтів із діабетом, які отримували інсулін, що містить протамін (наприклад, НПХ, ПЗІ), а також осіб з алергією на рибу (протамін отримується з риб). Однак, якщо така алергія не відома, переваги введення протаміну для контролю кровотеч можуть переважати цей потенційний ризик.
