Генеральна консулка Польщі у Львові Eliza Dzwonkiewicz висловилася про протести фермерів:
- Я не можу вдавати, що не помічаю цих дій на кордоні з Україною,які ганьблять Польщу. Прошу вибачення у вас, дорогі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою рук моїх співвітчизників.
Підлітком я дізналася, що під час Варшавського повстання у 1944 році росіяни, які стояли на правому березі Вісли, відмовили в посадці літакам союзників, які везли допомогу для Варшави і її не вдалося доставити. Я тоді подумала, що тільки росіяни могли поводитися так ганебно.
Тоді я була переконана, що тільки росіяни можуть спокійно дивитися, як інший народ стікає кров’ю. Що ми, поляки, ніколи не зробимо нічого подібного.
А сьогодні, дивлячись на те, що роблять “польські” фермери та перевізники, я не вірю, що це поляки. Справжній поляк ніколи не вдарить ножем у спину сусіда, який бореться за свободу.Справа не у вимогах, а у формі протесту. Сором і ганьба. Прошу вибачення в України, яка веде війну з агресором. Вибачте.
- Я не можу вдавати, що не помічаю цих дій на кордоні з Україною,які ганьблять Польщу. Прошу вибачення у вас, дорогі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою рук моїх співвітчизників.
Підлітком я дізналася, що під час Варшавського повстання у 1944 році росіяни, які стояли на правому березі Вісли, відмовили в посадці літакам союзників, які везли допомогу для Варшави і її не вдалося доставити. Я тоді подумала, що тільки росіяни могли поводитися так ганебно.
Тоді я була переконана, що тільки росіяни можуть спокійно дивитися, як інший народ стікає кров’ю. Що ми, поляки, ніколи не зробимо нічого подібного.
А сьогодні, дивлячись на те, що роблять “польські” фермери та перевізники, я не вірю, що це поляки. Справжній поляк ніколи не вдарить ножем у спину сусіда, який бореться за свободу.Справа не у вимогах, а у формі протесту. Сором і ганьба. Прошу вибачення в України, яка веде війну з агресором. Вибачте.