Куди зникає бажання
Не сексом єдиним ми живемо, та часом він кудись геть зовсім дівається. Причин на це є багатенько, відповідно, і шляхів на воскресіння бажання теж. Те, що спрацює в одному випадку, геть не пасуватиме у іншому.
Зроблю я серію постів на цю тему і почну із материнства.
Психологічний фактор. В момент появи дитини світ кардинально міняється. Пріоритетом стає маленьке створіння. Його сон, здоров’я, годування, гуляння, плач, підгузки, гуляння. Все, те що відбулось – це назавжди. Так як раніше ніколи не буде. Ви тепер Мати. Це не мине ні через рік, ні через 18. Так як раніше вже ніколи не буде. Це велика зміна. Щоб її освоїти психіці потрібен час та ресурси.
Окрім психологічного фактору, є біологічний. Тіло геть нове і на вигляд, і на функціонал. Гормон пролактину працює на продукування молока і водночас знижує сексуальне бажання. Все налаштовується на вигодовування нового життя. Тож у більшості жінок тіло природньо бойкотує секс.
Третій фактор – ресурси. Щоб кохатись потрібна енергія і час. В материнстві жінка банально замахана. Неможливо із порожнього вичавити енергії, ну нема її там.
Четвертий фактор зв’язаний з материнством – сенсорне перевантаження. Жінка до 3х річчя дитини постійно має включену увагу, 24 на 7. Реагує на рух, звук, голос, мікроміміку, немовлятка, страхує бігаюче дитя, контейнерує емоції. Окрім цього відбувається постійне тактильне стимулювання тіла обіймами, носінням дитини, годування грудьми.
І от тільки отримала хвилю на відпочинок, а тут ще й хтось приходить із якимось там сексом.
Що з цим всім робити, аби було бажання?
По-перше, відчепитись від жінки! Це нормально, що не хочеться. Потрібен час, аби пройшла психологічна зміна і щоб тіло адаптувалось.
По-друге, розгрузити маму. Дати виспатись, взяти на себе догляд над немовлям.
Ніби і просто, але часом ми про це забуваємо.
#Куди_зникає_бажання
Не сексом єдиним ми живемо, та часом він кудись геть зовсім дівається. Причин на це є багатенько, відповідно, і шляхів на воскресіння бажання теж. Те, що спрацює в одному випадку, геть не пасуватиме у іншому.
Зроблю я серію постів на цю тему і почну із материнства.
Психологічний фактор. В момент появи дитини світ кардинально міняється. Пріоритетом стає маленьке створіння. Його сон, здоров’я, годування, гуляння, плач, підгузки, гуляння. Все, те що відбулось – це назавжди. Так як раніше ніколи не буде. Ви тепер Мати. Це не мине ні через рік, ні через 18. Так як раніше вже ніколи не буде. Це велика зміна. Щоб її освоїти психіці потрібен час та ресурси.
Окрім психологічного фактору, є біологічний. Тіло геть нове і на вигляд, і на функціонал. Гормон пролактину працює на продукування молока і водночас знижує сексуальне бажання. Все налаштовується на вигодовування нового життя. Тож у більшості жінок тіло природньо бойкотує секс.
Третій фактор – ресурси. Щоб кохатись потрібна енергія і час. В материнстві жінка банально замахана. Неможливо із порожнього вичавити енергії, ну нема її там.
Четвертий фактор зв’язаний з материнством – сенсорне перевантаження. Жінка до 3х річчя дитини постійно має включену увагу, 24 на 7. Реагує на рух, звук, голос, мікроміміку, немовлятка, страхує бігаюче дитя, контейнерує емоції. Окрім цього відбувається постійне тактильне стимулювання тіла обіймами, носінням дитини, годування грудьми.
І от тільки отримала хвилю на відпочинок, а тут ще й хтось приходить із якимось там сексом.
Що з цим всім робити, аби було бажання?
По-перше, відчепитись від жінки! Це нормально, що не хочеться. Потрібен час, аби пройшла психологічна зміна і щоб тіло адаптувалось.
По-друге, розгрузити маму. Дати виспатись, взяти на себе догляд над немовлям.
Ніби і просто, але часом ми про це забуваємо.
#Куди_зникає_бажання