Знову ремонт.
Кілька місяців тому я по вечорам верстала книгу «Двоє в ліжку, не рахуючи коханців», а вдень махала валиком, шліфувала стіни і викашлювала штукатурку з легенів.

Втомилася страшенно, бо я шалена, коли пірнаю в якусь справу. Щоб відволіктись Дерек витягнув мене на побачення. Я виколупала зпід нігтів гіпс, вдягнула гарне плаття… а потім побачила недогрунтований шмат стіни... Чоловік застав мене вже в недвозначній позі (див. фото ;)) Добре, що хоч плаття встигла скинути )

Коли ремонти скінчились, я пообіцяла собі, що більше ніколи-ніколи. Бо це важко, бо це брудно…

І ось сьогодні я знову в будмагазині. Йду і бурчу сама на себе: «і нащо воно тобі Іро треба було? Знову ж будеш засинати з фарбою у волоссі і тремтінням в кінцівках». Аж тут з магазину назустріч мені виходить ВІН. Уявіть собі смаглявий, мускулистий мужчина із сяюче-білосніжним волоссям і голубими очима… Шлейки комбінезону не прикривали, а тільки підкреслювали голий засмаглий звабливий торс.. Ммм… Я думала, що такі тільки на плакатах існують )

Виявляється, в ремонтах є стільки гарних бонусів. Завтра знову побіжу до того магазину за натхненням ;-)

А як у вас відбувається ремонт? ;)