Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що норми права, які встановлюють або посилюють відповідальність за певні діяння, не можуть застосовуватись до подій, що мали місце до набрання ними чинності.
Оцінка законодавчих положень щодо неявки до військкомату:
1. Адміністративна відповідальність за неявку до військкомату:
• Якщо особі вручена повістка для уточнення облікових даних або проходження медкомісії, і вона не з’явилася до військкомату, це може призвести до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу від 17000 грн до 25500 грн.
• Для посадових та юридичних осіб штрафи ще вищі — від 34000 грн до 59000 грн.
2. Особливий режим воєнного стану:
• З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, який зобов’язує всіх чоловіків призовного віку з’являтися до військкоматів для оновлення своїх даних. Військове керівництво підкреслює необхідність врегулювання цього процесу через видачу повісток.
3. Кримінальна відповідальність за ухилення від призову:
• Ухилення від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Застосування статті 58 Конституції України:
1. Необхідність актуальності норм на момент діяння:
• Застосування штрафних санкцій за неявку до військкомату або позбавлення волі за ухилення від призову можливе лише у випадку, якщо такі норми були чинними на момент вчинення відповідного діяння.
2. Неприпустимість зворотної дії посилюючих норм:
• Якщо під час вручення повістки і неявки до військкомату діяв закон, що не передбачав таких жорстких санкцій, то особу не можна притягнути до відповідальності за новими нормами, що встановлюють вищі штрафи чи кримінальну відповідальність.
Висновки:
• Штрафні санкції та кримінальна відповідальність за неявку до військкомату чи ухилення від призову можуть бути законно застосовані лише до діянь, що вчинені після набрання чинності відповідними законодавчими нормами.
• Якщо особа не з’явилася до військкомату за повісткою під час воєнного стану, і це діяння підпадає під чинні норми про адміністративну або кримінальну відповідальність, то застосування таких санкцій є правомірним.
Оцінка законодавчих положень щодо неявки до військкомату:
1. Адміністративна відповідальність за неявку до військкомату:
• Якщо особі вручена повістка для уточнення облікових даних або проходження медкомісії, і вона не з’явилася до військкомату, це може призвести до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу від 17000 грн до 25500 грн.
• Для посадових та юридичних осіб штрафи ще вищі — від 34000 грн до 59000 грн.
2. Особливий режим воєнного стану:
• З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, який зобов’язує всіх чоловіків призовного віку з’являтися до військкоматів для оновлення своїх даних. Військове керівництво підкреслює необхідність врегулювання цього процесу через видачу повісток.
3. Кримінальна відповідальність за ухилення від призову:
• Ухилення від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Застосування статті 58 Конституції України:
1. Необхідність актуальності норм на момент діяння:
• Застосування штрафних санкцій за неявку до військкомату або позбавлення волі за ухилення від призову можливе лише у випадку, якщо такі норми були чинними на момент вчинення відповідного діяння.
2. Неприпустимість зворотної дії посилюючих норм:
• Якщо під час вручення повістки і неявки до військкомату діяв закон, що не передбачав таких жорстких санкцій, то особу не можна притягнути до відповідальності за новими нормами, що встановлюють вищі штрафи чи кримінальну відповідальність.
Висновки:
• Штрафні санкції та кримінальна відповідальність за неявку до військкомату чи ухилення від призову можуть бути законно застосовані лише до діянь, що вчинені після набрання чинності відповідними законодавчими нормами.
• Якщо особа не з’явилася до військкомату за повісткою під час воєнного стану, і це діяння підпадає під чинні норми про адміністративну або кримінальну відповідальність, то застосування таких санкцій є правомірним.