#адмінчитає
🖌Ліна Рінь
📖 Книжкові хроніки Анімант Крамб
⭐️100/10

Вам колись було сумно, бо цеглинка в майже 500 сторінок закінчувалась? Бо мені зараз сумно і так не хотілося перегортати останню сторінку.

Атмосфера Англії 1890 року повністю мене полонила. Здається, я чула я шелестять вишукані сукні, стукотять екіпажі по бруківці і у вікно стукає лондонський дощ. А ще бібліотека! Вона описана так майстерно, наче ти стоїш біля її стелажів, проводячи пальцями по шкіряних палітурках...

І головна героїня теж цікава особистість. Матінка всіма силами хоче видати її заміж, а їй хочеться тільки читати книги на горищі в їх невеличкому містечку. Аж тут в гості приїжджає дядько з Лондона і пропонує їй спробувати місяць попрацювати помічницею бібліотекаря у великій університетській бібліотеці. Насправді, дядько хоче насолити містеру Ріду, якого недолюблює, бо знає впертий характер Анімант. Але саме цей характер і допомагає юній дівчині справитися з роботою і нерозуміючими поглядами, адже в той час дівчата із забезпечених родин не працювали, тай навчальні заклади для них тільки починали з'являтися.

А ще тут є бібліотекар, загадковий, похмурий, красивий, який вигнав уже зо два десятки помічників. Всі вважають його дивним, зарозумілим, невихованим. Але чи справді він такий?

Хімія між героями просто нереальна. Тут не буде сцен 18+, все таки 1890 рік, але коли вони просто доторкаються пальцями, передаючи книгу, мурашки біжать по спині.

Книга дуже затишна, атмосферна, спокійна, часто викликає усмішку. Тому якщо вам подобаються круті сюжетні повороти, може бути нудно. Це історія для релаксу і розслаблення. Щиро рекомендую , це було прекрасно.😍