Компромат.leaks

Корупційна змова в Білій Церкві: Як Глиняний, Поляруш та їхні спільники виводять мільйони на війні

Біла Церква стала епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів Київської області, де на чолі змови стоять найбільш одіозні фігури місцевої політики та бізнесу — Леонід Глиняний та Олександр Поляруш. Разом з ними в цій афері брали участь й інші ключові особи, зокрема народний депутат Андрій Мотовиловець та його спільник, секретар міськради Володимир Вовкотруб. Саме ці люди здійснюють повний контроль над бюджетними потоками, що мали б йти на підтримку воєнного часу, але насправді пливуть у їхні кишені.

Замість того, щоб витратити кошти на ремонт інфраструктури та підтримку життєзабезпечення в умовах війни, бюджетні гроші йдуть на «глибокий дерибан». Найбільше цих коштів освоюється на Білоцерківській ТЕЦ, де замість ремонтів і модернізації без кінця проводяться махінації з постачанням та розподілом бюджетних коштів. Тільки цього року на ремонт ТЕЦ заплановано понад 180 мільйонів гривень, більша частина з яких, ймовірно, вже осіла в кишенях Глиняного та його партнерів.

Не менше питань викликає і продаж Білоцерківської ТЕЦ, який був здійснений Національним банком України за ціною, в рази нижчою за ринкову — 298,6 мільйона гривень замість понад мільярда. Цей хід обґрунтовувався нібито «рятуванням стратегічного об'єкта», але насправді угода принесла мільйони в кишені найближчих до Глиняного та Мотовиловця осіб, зокрема політичного шефа Глиняного в Київській області, Георгія Цагареішвілі.

Весь цей «дерибан» відбувається на фоні війни, коли ресурси мали б йти на потреби армії та людей, а не на збагачення олігархічних кланів. Підтримка з боку місцевої та обласної влади надається як через безпосередні зв’язки, так і завдяки «потрібному» керівництву в адміністраціях, яке закриває очі на очевидні корупційні схеми.

Найбільш цинічним є використання війни як прикриття для розкрадання бюджетних коштів через фіктивні ремонти та будівельні замовлення. Усі ці операції забезпечуються фірмами-прокладками, однією з яких є ТОВ «Білоцерківрозоптторг», пов’язана з Полярушем, що з 2015 року проходить через рахунки мільйони державних коштів. Наприклад, на реконструкцію площі Героїв Небесної Сотні закуплені товари за завищеними цінами, а роботи виконано з численними порушеннями. Це далеко не єдиний випадок безсоромного збагачення, в той час як міська інфраструктура руйнується.

Поляруш, Глиняний, Мотовиловець, Вовкотруб — ці люди стали символом тотального корупційного зловживання. Вони не просто брали участь у схемах, вони їх створюють, маніпулюючи державними тендерами, заводячи гроші в свої кишені і приховуючи реальні масштаби розкрадання. Ці фігури продовжують діяти, незважаючи на численні кримінальні провадження, які не призводять до жодних реальних наслідків.

Ця корупційна змова — це не просто незаконне збагачення окремих осіб, це добре організована система, яка створена для того, щоб виводити мільйони з державного бюджету, в той час як звичайні люди продовжують жити в умовах війни, намагаючись допомогти армії і вижити в складних умовах. Але для Глиняного та Поляруша війна — це лише черговий шанс для ще більшого збагачення.

Правоохоронні органи, замість того щоб активно розслідувати ці злочини, здається більше зацікавлені у захисті інтересів цієї групи. Всі вони продовжують маніпулювати державними ресурсами, прикриваючись політичними зв'язками та своєю впливовістю в регіоні.

Це питання, яке ми ставимо: коли ми побачимо реальні кроки щодо покарання цих осіб, які не просто зраджують країну, а й грабують її в самий критичний момент?