Нарешті пишу відгук про книгу, яку читала вам у прямому етері!
«Оповідь про мистецтво» Ернеста Ґомбріха.
Скажу по правді, до того як книга вийшла друком в ArtHuss, я про неї навіть не чула. Однак, ознайомившись з працею особисто, я зрозуміла чому вона викликає такий захват у шаленої кількості людей.
Автор задумував свою оповідь як видання для підлітків. Саме такою він бачив свою цільову авдиторію, для якої це видання мало стати першим знайомством з мистецтвом. Проте це зовсім не означає, що матеріал поданий спрощено.
Мені дуже сподобалося, що Ґомбріх одразу зауважує важливість ілюстрацій, адже їх цінність, у контексті вивчення мистецтва, важко переоцінити. Щиро раділа тому, що можна розгледіти чи не кожен згаданий тут твір. Зауважу, що саме ілюстрації — основна причина значних розмірів книги, тож не бійтеся купувати цей фоліант!
Праця починається зі слів, що мистецтва як такого не існує. Це може ошелешити, тож одразу поясню, що філософія Ґомбріха будується на тому, що історія мистецтва — історія окремих митців та мисткинь (щоправда з гендерним балансом тут не все так чудово). Саме завдяки постатям розставляються основні акценти «Оповіді...», і саме так, здебільшого, викладають історію мистецтва у вишах.
Підсумовуючи, скажу, що книга чудово підійте тим, хто лише знайомиться і тим, хто хоче структурувати свої знання з історії мистецтв.
#мистецька_бібліотека
«Оповідь про мистецтво» Ернеста Ґомбріха.
Скажу по правді, до того як книга вийшла друком в ArtHuss, я про неї навіть не чула. Однак, ознайомившись з працею особисто, я зрозуміла чому вона викликає такий захват у шаленої кількості людей.
Автор задумував свою оповідь як видання для підлітків. Саме такою він бачив свою цільову авдиторію, для якої це видання мало стати першим знайомством з мистецтвом. Проте це зовсім не означає, що матеріал поданий спрощено.
Мені дуже сподобалося, що Ґомбріх одразу зауважує важливість ілюстрацій, адже їх цінність, у контексті вивчення мистецтва, важко переоцінити. Щиро раділа тому, що можна розгледіти чи не кожен згаданий тут твір. Зауважу, що саме ілюстрації — основна причина значних розмірів книги, тож не бійтеся купувати цей фоліант!
Праця починається зі слів, що мистецтва як такого не існує. Це може ошелешити, тож одразу поясню, що філософія Ґомбріха будується на тому, що історія мистецтва — історія окремих митців та мисткинь (щоправда з гендерним балансом тут не все так чудово). Саме завдяки постатям розставляються основні акценти «Оповіді...», і саме так, здебільшого, викладають історію мистецтва у вишах.
Підсумовуючи, скажу, що книга чудово підійте тим, хто лише знайомиться і тим, хто хоче структурувати свої знання з історії мистецтв.
#мистецька_бібліотека