Курінь Самобутності

Індські печатки з мотивом "Володаря звірів" — чоловік тримає двох левів за горлянки.

Що цікаво, ця печатка має доволі низьку якість і ймовірно, це через те, що автор не бачив подібні печатки в кращому виконанні.

Затишок Куреню

Рельєф п'яного Діоніса в оригіналі/ той же самий рельєф в кольорах, реставрація Стівена Чеппела.

📍Археологічний музей Неаполя

Затишок Куреню

Колись я згадував що в битві при Кадеші були загони, що розстрілювали власних побратимів, які відступали.

Щож, ця практика знайшла застосування і дещо пізніше, вже на території північного Причорномор'я.

В боях за Феодосію, боспорський цар Левкон I зіштовхнувся з проблемою деморалізації власних солдат, що не хотіли відправлятись в бій, вважаючи його вже програним. Тоді, Левкон застосував скіфських найманців, переважно кінних лучників не в бою, а в якості загороджувальних загонів, що розстрілювали відступаючих гоплітів.
Обираючи між смертю від варварів-найманців, що в додачу б'ються на вашому боці і в бою проти супротивника, військо Левкона обирало останній варіант.
Таким чином, війську Левкона вдалось вибити ворога і відбити спробу морського десанту.

Такий варіант подій подає Поліен, сприймати його за правду чи ні — вибір кожного, але описаний випадок щонайменше звучить цікаво.

Затишок Куреню

Фемістокл — відомий афінський політик та стратег, якого називають ледь не батьком перемоги в греко-перській війні, а також приписують основну роль в значимій битві при Саламіні.

Цікава доля Фемістокла саме після війни: дуже скоро, його відправлять у вигнання, звідки він вирішить податись до Персії, де стане другом царя та отримує в управління доволі чимало значимих полісів, де зокрема, буде чеканити власну монету.

📷На світлині ж, пам'ятна монета з зображенням Фемістокла, Греція.

Затишок Куреню

🧭Корисні посилання для орієнтації по каналу.
Довгочити каналу.
Чат каналу для спілкування.
Власник каналу/зв'язок.
Другий проект по Козацькій добі.
Акаунт на Друкарні з аматорськими статтями.
💵Підтримати канал/Меценацтво.

✈️Курінь Самобутності — це канал на тематику історії та археології. В часових рамках історії зосереджений на Давній та Античній історії. Інколи виходить залізати в інші епохи для якогось контенту.
Канал має нотку розважального та розслаблюючого контенту, а також не несе в собі рамки академічності та статус однієї істини, через що, можлива публікація застарілої чи невірної інформації.

Федорівський Ідол — стела з пісковика, що була виготовлена приблизно на рубежі раннього і середнього бронзового віку.

Знайдений ідол був в с. Федорівка 1973 за невстановленими обставинами, поблизу 5 курганів, де вдалось знайти щонайменше, рештки тварин.

Імовірно, ідол встановлювався на вершину одного з курганів.
На самому ідолі є зображення людини, імовірно шамана, та тварини — імовірно коняки, також є зображення стоп, що ймовірно, символізує душу померлого, або щось інше.

Зображення та саму сцену дослідники інтерпретують по різному і дійти згоди зрозуміло, що не можуть. Є припущення навіть, що ця стела є уособленням певного бога-героя, близького за образом до ведійського Пуруші.

Затишок Куреню

Монета, на якій зображено одного з галльських вождів, а саме — Бітуіта.

Після чергової війни з галльськими племенами, консулу Гнею Доміцію Агенобару вдалось захопити в полон Бітуіта — доволі поважного вождя арвернів, а також вмілого воїна.

Під час тріумфу другого консула, Квінта Фабія Максима, що тріумфував першим ( першим тріумфував Квінт Фабій, адже досяг більшого успіху у війні) можна було побачити галльского вождя, що був закутий в срібні лати та був верхи на колісниці.

В знак пам'яті про тріумф, Гней Доміцій Агенобар на правах того, хто полонив Бітуіта, викарбував особливий динар з зображенням вождя на реверсі, верхи на колісниці та в руках з щитом. На аверсі ж — богиня Рома в шоломі.

Затишок Куреню

Краби старожили, що бачили Рим в пік могутності, його падіння, та живуть донині.

Ці краби дійсно жили за часів Риму, при цьому не відомо як давно вони там опинились, а пізніше, пережили саму Римську державу та дожили до сьогоднішнього дня, перетворившись на унікальний вид, який має значні відмінності від інших крабів регіону.

В системі каналізації Cloaca Maxima залишились жити краби, що до цього імовірно, жили в р. Тибр та на болоті, яке було на місці каналізації. Будучи відрізаними від водоймищ, краби залишились жити в каналізації, адже це було доволі зручно.

Внаслідок, в нас є доволі унікальний "римський" вид крабів, що в декілька разів більші за своїх родичів, а також які живуть в цілому на 5 років довше.
Втім, краби нині під загрозою зникнення.

Затишок Куреню

2024-й майже завершився, а це значить, що варто підбити символічній підсумок.

Цей рік видався не достатньо плідним як мені здається на кількість контенту. Думаю, я міг би створити більше дописів і радувати вас частіше цікавими публікаціями ніж я це робив, але, що є то є! Постараюсь виправитись в наступному році і закрити цю прогалину.

Загалом, я дуже радий, що мій канал досі продовжує рости. Я вдячний кожному і кожній за те, що читаєте, оцінюєте, слідкуєте, підтримуєте. Мені дуже приємно. В новому році бажаю всім щастя, залишитись в позитиві, не збитись з життєвого шляху і провести продуктивний рік без втрат. Всім щасливого нового року!

P.s. Якщо хтось хоче підтримати мене та отримати статус мецената (за нього є деякі плюшки, можете глянути цей допис) — https://donatello.to/kyrinsamobytnosti
Кожен динар буде використаний з користю)

Глиняні іграшки, що знаходили в різних частинах Месопотамії.

Їх творцями є греки, при цьому ті, які проживали безпосередньо на території Месопотамії. Так як Антіох IV надав деяким містам статус полісів — в них фактично повністю процвітала елліністична культура, з усіма її характерними особливостями. Зокрема, проживали там і безпосередньо греки (не тіла вони, зрозуміло), що залишили по собі чимало цікавих речей з елліністичним стилем, як ось зокрема, ці статуетки.

Також, в окремих містах держави Селевкідів існували просто закриті общини греків, до яких потрапити людині, яка не була безпосередньо елліном — було практично неможливо. Історія зберегла зовсім небагато випадків, коли до подібних закритих спільнот потрапляли носії притаманних для месопотамії імен. Подібні общини та міста поліси, що цікаво, проіснували фактично до кінця історії Парфянського царства.

Затишок Куреню