За проханням, розкриваємо тему своєї їжі в кіно глибше.
Що робити, коли все таки не пропустять до кінозалу а білет вже купив?
Відповідь: Ми вже розібрались з приводу того що ці вимоги незаконні. Бо закон захищає споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів»:
ст. 17 не допускає будь-які переваги або обмеження прав споживачів, окрім випадків, передбачених нормативно-правовими актами, заборонено примушувати споживача купувати продукцію непотрібного йому асортименту;ст. 19 забороняє нечесну підприємницьку практику. Якщо вас спонукають щось купити, проте за інших обставин ви б цього не придбали (наприклад, колу вдвічі дорожчу, ніж в супермаркеті, бо «зі своєю колою не можна»), то вас вводять в оману стосовно права споживача на вільний вибір продукції. А так не можна.
Ви прийшли до кінотеатру, купили квиток. І ідете до кінозали. Але, вас зупиняють (охорона, адміністратор, контролер хоч будь хто) і кажуть про те що до них зі своїм не можна навіть вказують на табличку (ними ж і надруковану). І тут ми згадуємо про ст. 633 Цивільного кодексу: за публічним договором кінотеатр зобов’язаний надавати послуги кожному, хто до нього звернеться. Купили квиток – уклали договір. Тому цей варіант з «хочу кіно кручу, а не хочу не кручу» не діє! Якщо ви купили квиток то ви клієнт і у вас є права! Бо, ст. 509 Цивільного кодексу: є квиток, тому виникло зобов’язання, за яким кінотеатр повинен надати послугу – показати кіно.
Кінець частини 3
Що робити, коли все таки не пропустять до кінозалу а білет вже купив?
Відповідь: Ми вже розібрались з приводу того що ці вимоги незаконні. Бо закон захищає споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів»:
ст. 17 не допускає будь-які переваги або обмеження прав споживачів, окрім випадків, передбачених нормативно-правовими актами, заборонено примушувати споживача купувати продукцію непотрібного йому асортименту;ст. 19 забороняє нечесну підприємницьку практику. Якщо вас спонукають щось купити, проте за інших обставин ви б цього не придбали (наприклад, колу вдвічі дорожчу, ніж в супермаркеті, бо «зі своєю колою не можна»), то вас вводять в оману стосовно права споживача на вільний вибір продукції. А так не можна.
Ви прийшли до кінотеатру, купили квиток. І ідете до кінозали. Але, вас зупиняють (охорона, адміністратор, контролер хоч будь хто) і кажуть про те що до них зі своїм не можна навіть вказують на табличку (ними ж і надруковану). І тут ми згадуємо про ст. 633 Цивільного кодексу: за публічним договором кінотеатр зобов’язаний надавати послуги кожному, хто до нього звернеться. Купили квиток – уклали договір. Тому цей варіант з «хочу кіно кручу, а не хочу не кручу» не діє! Якщо ви купили квиток то ви клієнт і у вас є права! Бо, ст. 509 Цивільного кодексу: є квиток, тому виникло зобов’язання, за яким кінотеатр повинен надати послугу – показати кіно.
Кінець частини 3