Type to search
Advanced channel search

Экономь на комиссиях USDT

Комиссия всего $0.6 вместо $2.7! Даем 4 TRX на баланс
img
ad

Продам канал с доходом 138090

Всего за 55 000. Срочно нужны деньги.
img
ad

TGAlertsBot

Monitoring of keywords in channels and chats
img
ad

Ліна Костенко

@linakostenkof
Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Books

Канал творчості видатної поетеси Ліни Костенко! ❤️

Related channels  |  Similar channels
Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Books
Statistics
Is this your channel? Confirm Channel history
Posts filter

Ліна Костенко

3 Dec, 20:06

Open in Telegram Share Report
Video is unavailable for watching
Show in Telegram
‼️Ситуація на фронті надзвичайно складна. Ворог просувається дуже швидко

Ми щодня втрачаємо клаптик рідної землі

5, 10, 50 чи 100 грн - дуже важливі для наших героїв🙏

Військові 44 ОСБ звертаються до нас за допомогою.
Вони критично потребують дрони та засоби РЕБ⚠️

🎯Ціль: 2 000 000 грн

✅Зібрано: 857 478 грн

🔗Моно Банка

💳 Карта приват -
4149439027842941

🔗Інші способи донату

Звіти фонду тут🫡
116 0 0 1
Ліна Костенко

13 Feb, 21:05

Open in Telegram Share Report
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам’яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
115.5k 0 154 796
Ліна Костенко

9 Feb, 00:32

Open in Telegram Share Report
Отут я вийду на дозорну вежу
І понавкола подивлюсь
І ні від кого не залежу
І тільки Господу молюсь!
86.8k 1 58 730
Ліна Костенко

4 Feb, 22:50

Open in Telegram Share Report
І скаже світ:
— Ти крихта у мені.
Ти світлий біль в тяжкому урагані.
Твоя любов — на грані маячні
і віра — у наївності на грані...
*
...Хто ж натягнув такі скажені струни
на цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр — усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна....
*
...І хто б там що кому не говорив
А згине зло
і правда переможе!
78.8k 0 96 732
Ліна Костенко

4 Feb, 21:35

Open in Telegram Share Report
Вся Україна хвора від чуток...
22.4k 0 31 423
Ліна Костенко

3 Feb, 19:11

Open in Telegram Share Report
Що в нас було? Любов і літо. Любов і літо без тривог. Оце і все. А взагалі-то не так і мало, як на двох. Ось наші ночі серпень вижне, прокотить вересень громи, і вродить небо дивовижне скляними зорями зими! І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. І знов сплете на спицях плітку сторукий велетень — Ніхто. І в цьому днів круговороті, де все минати поспіша, як та пташиночка на дроті, спочине стомлена душа.

Ліна Костенко
15.5k 0 79 498
Ліна Костенко

29 Jan, 14:44

Open in Telegram Share Report
ЗОНЬКА
В.Ц.

Маленький хлопчик пас верблюда.
То був життя його прелюд.
Верблюд довірливий, як люди.
І терпеливий — як верблюд.
Було це дєсь там, біля Таврії,
в степах, де гнеться ковила
де обрій піниться отарою—
колега коника й вола,
горбате диво, привид Азії,
сумирний жовтий страхолюд,
з якоїсь придбаний оказії,—
іде під вербами верблюд!
Собаче кодло сполошиться,
тікає кішка на вербу.
Нахарапуджена лошиця,
рвонувши, виверне гарбу.
А він іде, не ображається.
Скубне травинку на гарбі.
А він іде — як увижається
степам, і людям, і собі...
В степу верблюдові роздолля,
він каже хлопчику: диви,
така скупа на щастя доля
послала стільки нам трави!
А хлопчик згорнеться калачиком,
уткнеться в шерсть йому стару.
Малює сон веселим квачиком
і Самарканд, і Бухару.
Степ половецький половіє,
трава аж срібна від роси,
Коли душа посоловіє,
тоді уже не до краси.
17.7k 0 43 425
Ліна Костенко

28 Jan, 21:26

Open in Telegram Share Report
Хай буде сад і дерево крислате
і кіт-воркіт і ще багато див
Доросла пам'ять - то уже не слайди
Тоді вже доля гляне в об'єктив.
81.2k 0 81 456
Ліна Костенко

25 Jan, 23:46

Open in Telegram Share Report
Старий записничок, адреси, телефони,
відкинутий життям уже на марґінес.
Куди дзвонить? Там дзвонять тільки дзвони.
Куди писать? Там вже нема адрес.

Та й час новий. Мобільники, е-мейли.
Кому потрібні записи криві?
Але ж ті імена! Вони ж там не померли,
в старих записничках вони іще живі!

Старі записнички не можна викидати.
Там неповторні записи і дати.
Там небуденні навіть наші будні.
Там дивляться нам вслід забуті незабутні.
15.5k 0 89 517
Ліна Костенко

24 Jan, 01:19

Open in Telegram Share Report
Виходжу в ніч. Іду назустріч долі
Ітиму, доки вистачить снаги.
Ідуть мої супутники - тополі
Лежать мої сучасники — сніги.

А темрява! Іду, не спотикаюсь.
А люди, люди! Десь вони та є.
І все-таки, до чого я торкаюсь,
воно ж таки хоч трохи відтає.
12.9k 0 63 580
Ліна Костенко

22 Jan, 22:07

Open in Telegram Share Report
Поїдемо поговорити з лісом,
А вже тоді я можу і з людьми.
11.6k 0 44 452
Ліна Костенко

21 Jan, 22:42

Open in Telegram Share Report
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
11.8k 0 69 618
Ліна Костенко

20 Jan, 21:27

Open in Telegram Share Report
Надходить ніч. Думки у неї хмарні.
Бринить дорога на одній струні.
Нічного міста вафельки янтарні
тихенько тануть десь удалині.
І творять графіку химерну
в польотах бриючих низьких
останні Музи постмодерну —
ворони звалищ приміських.
38.3k 0 23 399
Ліна Костенко

18 Jan, 23:41

Open in Telegram Share Report
Не живемо, а вибачаємось.
Хтось завжди зазирає у вікно.
Хтось потайки обнишпорює душу.
Хтось на людей нацьковує юрму.
Я все щось мушу, мушу, мушу, мушу!
А, власне, що я винна і кому?!
13.9k 0 109 646
Ліна Костенко

18 Jan, 00:04

Open in Telegram Share Report
...Безсмертна мово! Ти смієшся гірко.
Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.
Вони ж дурні, вони ж знімали мірку
з твоїх принижень – не з твоєї величі!
Твій дух не став приниженим і плюсклим,
хоч слала доля чорні килими
то од Вілюйська до Холуйська,
то з Києва до Колими...
12.3k 0 76 568
Ліна Костенко

16 Jan, 21:00

Open in Telegram Share Report
Розп’ято нас між заходом і сходом.
Що не орел — печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
щоб він не дався знівечить себе!
14.9k 0 112 852
Ліна Костенко

16 Jan, 00:23

Open in Telegram Share Report
Надходить ніч. Думки у неї хмарні.
Бринить дорога на одній струні.
Нічного міста вафельки янтарні
тихенько тануть десь удалині.
І творять графіку химерну
в польотах бриючих низьких
останні Музи постмодерну —
ворони звалищ приміських.
14.1k 0 29 451
Ліна Костенко

14 Jan, 23:16

Open in Telegram Share Report
А ви думали, що Україна так просто? Україна — це супер! Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
13k 0 61 672
Ліна Костенко

14 Jan, 10:10

Open in Telegram Share Report
Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата, -
вибирають найкращих.
Підлість послідовна, як геометрія, -
вибирає найчесніших.
В'язниці гостинні, як могили, -
вибирають неприборканих.
Криваві жоржини ростуть над шляхом у вічність.
Тріпочуть під вітром короткі обривки життя.
І тільки подвиг людського духу
Доточить їх до безсмертя
10.4k 0 59 818
Ліна Костенко

12 Jan, 17:50

Open in Telegram Share Report
Признаватися, може, й не варто,
щоб не знав ти і відав,
як, приклавши лінійку до карти,
виміряю між нами віддаль.
Сантиметри старанно множу.
Кілометри ретельно ділю.
І з усіх підрахунків виводжу,
що, мабуть, я тебе люблю.
Дощі випадають нечасто-
поникла трава, поникла...
Ти дуже схожий на щастя,
а я до щастя не звикла.
І знову мовчу наостанку,
дивлюсь, як проходиш мимо...
Так діти малих полустанків
проводять поїзд очима.
10.7k 0 47 481
20 last posts shown.