Криворізький список


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Edutainment


Збірка літописів, які були написані та складені за доби правління великого князя Володимира Олександровича "Зеленого" Складається з кількох літописів, та похвали великому князю й великому гетьману руському Валерію Залужному з гербу Борейко.

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Edutainment
Statistics
Posts filter




Слово о наймі: кличе Руська земля мужів вольных і отроків од шістнадесяти літ на діло преславноє по всій землі, од Києва до Тмутороканя, графік же вольний, яко птах небесний, а плата гривен десять на день, і не рублена та гривна, а ціла; хто ж восхощет ся найняти, той хай пошле голуба сизого із печаткою воску, і ждатимем на заборолі, доки прилетить.


Forward from: пукнум




На думку М. Грушевського, ця дума ілюструє класову розбіжність між козацькою "черню" або ж голотою, та аристократією, що формувалася -- козацькою старшиною. Уособленням голоти був запорожець Гацько, наділений надзвичайною силою. Уособленням же "дукачів" є амбіційний полковник Гриценко.


Народна картина XVIII ст. Ілюстрація до Думи про козака-характерника Гацька, полковника Гриценка і сестру їхню Касю. Зібрання Чернігівського обласного музею ім. Тарновського.


Forward from: Єґерист
О, лада сердца моего, молю тя: принеси лепту малую во казну Государеву


Року Божого нинішнього, у часи неспокійні, явився в Академії Київській муж, на ім’я Володимир Бугровинський, шляхтич роду Бучацького, котрий через кілька літ над спудеями ректорував.

Славу ж він собі здобув не вченістю богословською, а справами соромітними та бешкетунством великим. Повідомляють бо очевидці, що до дівиць чесних безсоромно приставав і оргії непотребні чинив прямо у стінах святої колегії. Ба більше — осквернив він своїми любострасними діями навіть келію тиху, де літописці над книгами ігумена Сильвестра трудилися, досліджуючи минувшину нашу.

Коли ж війна з московитами розгорілася, виявив оний Володимир не звитягу лицарську, а хистрість лисячу: вчинив фортель нечуваний, калиту власну набиваючи золотом, що на направу келій монастирських призначене було.

Крадіжкою та лукавством статки свої примножив, поки інші кров проливали.
Не стерпівши такої кривди та зажерливості, зібрався рада спудейська, а попереду їх ста Іван Лазарович. І ухвалили вони волею спільною: вийти на велику акцію протесту проти ректора-здирника. Сталося те першого дня квітня-місяця, і зібралося тоді спудеїв пребагато з усіх усюд Києва, аби правду свою явити світу.


Літописне сказаніє про ректорство пана Влодимера Бучацького


Наш Отаман Епштейнія,
Отаман завзятий,
Зібрав дівчат тай полетів по небу гуляти.
По небу гуляти, слави добувати,
Із «молодої» неволі сестричок визволяти.

Ой прилетів Епштейнія аж на той острів свій,
Сидять дівчата-моделі, дожидають кари.
Ой як крикне Епштейнія:
Браття будем жити,
Будем жити, вино пити, гостей наших бити!

А курені палацами, оксамитом крити,
Яхтами, літаками — все для них відкрито.

Вилітали гості важні на той острів злетати,
«Жито» жали (плітки клали), гуртом-гуртом заспівали:

Слава тобі, Епштейніє, на ввесь світ великий,
На ввесь світ великий, на всю еліту грішну!
Що не дав ти товариству згинуть на чужині!

(Повтор)

Слава тобі, Епштейніє, на ввесь світ великий,
На ввесь світ великий, на всю Україну теж...
Що не дав ти товариству згинуть на чужині!

Зібрано етнографами на острові Зміїний




Не личить жартувати з війною, нечестивче. Се бо не Туреччина і не Німеччина. Тут інші мужі стоять.
Яне, вої твої тут розірвані будуть на частини ся. Се єсть двісті й п’ятдесят тисяч воїнів вибраних козаків! І розметуть вони все, аки вихор пустельний. Увесь степ пройдуть за єдину годину. Підірвуть фортеці твої, і послів твоїх, і писарів, і глашатаїв.
Яне, ти єси гусар. Зупинися, боєві діла припини, стріли й набої віддали у скарбницю. І забудь про твого прецесора. Був у нас один безумний — помстився за брата свого, і впала велика Русь. І інший чудний муж був — мстив за діда свого, і впало Князівство Литовська. І ти ту ж помилку сотвориш.
Забудь прецесора свого: він служіння своє звершив. Подумай про грядуще Речі Посполитої: погибає вона! Юнацтво твоє тікає з країни твоєї. Ніхто тамо жити не хощеть. Торжище суєтне у тебе: злотий, злотий та злотий — жовта куна нечистива. Ні душі, ні музики, ні письменників не маєш. Увесь світ слухає Бояна і читає Нестора. Свята і ігрища — лише Украйна. І Украйна тут — Запорожжя!

Тут люблять гетьмана свого, а тебе зневажають. Антецесор твій, Владислав, осоромлений був у палаті своїй робочій. Сором і ганьба велика! Се ж яка погибель державі, коли блудниця в палатах королівських чинить безчестя!
Горе вам давно вже! Що творите ви? Яка війна? Яка Сарматія? Безумці ви і розпусники!

Яне, почитай си книги про лицерів: скільки тіл мертвих, скільки крові пролито. Тут убито і там убито. А я тобі реку: поглянь на небо над Чигрином. Чигрин — не Грюнвальд і не Хотин. Ніколи ти тут перемоги не досягнеш. Бо ми знаємо народ сей. Знаємо і гетьмана сього. Він єдиний на всій землі тобі противиться. Інші ж улесливо кланяються тобі.
Вісім літ сидить він і супроти тебе стоїть. А ти з економією своєю великою і ратом численним, і флотами, і гараматами — нічого не можеш учинити. Щодня бомбардуєш фортеці наші, посполитих убиваєш, а козаки сидять, до бою готові. Боїшся ти сюди воїв своїх послати. І боявся отець твій.

Яко яблуко від яблуні недалеко падає, тако й ти. Ніколи не переможеш! Се буде остання твоя поразка. Александер програв при Індії. І Аттіла упав при Франкії. І ти впадеш при Чигрині. Чигрин — могила твоя. Розумів єси?
Ти ж, Яне, гусарю нечистий, вернися на Великопольщу, на фільварки свої, і об’їжджай землі свої пустельні, мови тевтонськоі єси навчайся. А Люблін уже по-руськи глаголить. І пошлемо ми ще мільйони людей наших, і оберемо собі короля в Польщі.
(Сміх поза сценою.)

І ніколи ти тут перемоги не здобудеш. Усі словʼяни світу, всі православні світу, вся Європа Східна і Київ — супроти тебе. Київ не хощеть сеї війни, і гетьман наш ясно тобі мовою руською рік: не смій стріляти на Чигрин! Краще спільно ударимо на Молдову.
(Сміх і плескання поза сценою.)
Семиграддя! Інші землі! Знайдемо цілі на землі сей. Простору багато єсть! Хощеш — і Греки в безодню морську повергнемо? Показати тобі гармати наші? Маємо оружжя: в нощі учені мужі наші
(Рукою знаменує.)
мало змінять тяжіння земне, і країна твоя під водами стане. Двадцять і чотири квадрантеса — і вся держава твоя покриється водами Фінобалтицькими.
(Плескання.)
З ким жартуєш ти? Помисли! Пам’ятаєш, чим скінчив Александер? Чим скінчив Цезар? І прочії? Учиниш помилку історичну. Отець твій не подякує тобі. Забудь його! Єнерали твої єси рекуть: не починай війни. Ще не пізно! Аще ж на ранок пошлеш жовнірів своїх на Чигрин — могилу собі викопаєш і сам загинеш у війні тій. І не поховають тебе, бо удариш по всій землі, по всьому людству. 500 мільйонів людей не хощуть війни. Пятьсот! Чи вмієш ти єси лічити?
(Пальці загинає.)
Єдин, два, три, штири, п’ять — сотень. Увесь світ супроти тебе. Ти один жадаєш війни — і та Марія Луїза.
(Сміх.)
Ми ж прийшли сюди — і в полку Білоцерківському знайдуться мужі, що її втихомирять. За ніч у казармі втихомирять — і вже не хощетиме війни.

Яне, спинися. Наливаймо, браття, кришталеві чаши.. Яне, поїдемо в Париж, до казина — і скінчимо сю бесіду. У Чигрині все тихо.

(Текст звернення Івана Богуна до Яна-Казимира II, 1656 рік)




Forward from: Christopher Marlowe
Вставай, пся крув, свідком будеш. Я коронний гетьман, я на білому коні. Пішли в собор, на молебен!


Forward from: волинь погода арт
— Тако… нині тобі лекцїю прочту. — Добре. — Сяди он тамо, нечестивче, сяди сюди, ледащо, ось тут сідай. Мовчи, нечемний, уста свої замкни… — Га? — Рекох: уста свої замкни! Тако… нині тобі лекцію прочту.

Отже, литовські та руські вої перед війною Ливонською, а саме гетьман коронний князь Острозький, замислили знищити рать московську, що згодом увійшло в гісторїю яко погибель велика в Орші. Слухай се та запам’ятовуй.
Князь Острозький. Муж середній, вшак слухняний і до кондиції старанний, безперечно у ратнім ремеслі велце вправний. Та уяви й вигадки не мав, бо в руськім війську таких небагато будчало.

Ох ти, палице з гноєм, нічого не відаєш, ніц чинити не вшочеш. Що ти, ледащо, у війську дієш? — Я? — СТУЛИ ПИСОК! Які самопалі були у жовнірів литовських? Який се найвідоміша гармата на полі брані? — Мушкет! — О буй-безумче, фрибра б тя вхопила!СКІЛЬКИ БУЛО ГУСАРІВ? СКІЛЬКИ, псяча крове, гусарів?

Восьмого дня грудня року Божого 1514 рат литовська, що складалась з шести знамен: Руських, Литовських, Польських, Галицьких, Волинських, Подільських, а також двох єнералів Радзивілла та Семеновича — явилися єси поблизу річки Оршиця. Перша кавалерїйська формацїя мала п’ятдесят лицерів, сорок латників та вісімдесят і один жовнірів піхотних. Унаслідок того нападу чотири повки стрілецькі московської раті погиблено було. Які ся єнерали? Булгаков-Голіца, Чєляднін. Се знати належить, гди єси ти науку мав у Київській Могилянецькій академії. Се клясика, курвий сину! СКІЛЬКИ БУЛО ГУСАРІВ, питаю тебе? Нині ж військо наше рівняється на тих єнералів, бо вони були з небагатьох, що перемогли московитів у бою. Се знати належить, псюго нечиста. А тепер ходи сюди, ледащо. Тако… незабаром горілку принесуть, і ми продовжимо, продовжимо бесіду нашу. Хоч ти й недоумкуватий єси, та, гадаю, ся наука стане тобі корисною — бодай на квадрантес найближчий.


Forward from: волинь погода арт
лекція пана сотника


Forward from: волинь погода арт
Чи ви знали про так званий реєстр Онуфрія Однокамінського? Це список козаків, що відвідували його січ, побудовану на острові (О. Однокамінцевський) на Дніпрі, куплену колись у турків за декілька сотень талярів.

У список, що нещодавно був опублікований Генеральним судом, було виявлено, що острів відувідували Іван Мазепа, Пилип Орлик, царь Петро, Василь Кочубей, декотрі полковники і сотники та інші. Навіть прикутий до інвалідного візка Феофан Прокопович!

Навіть говорять, що у реєстрі неодноразово згадується Данило Апостол, якому приписують дружбу з Однокамінським. Щоб відволікти козаків від шкандалю, Апостол зібрав рать для чергової війни з татарами, грозить викупити острів Зміїний для захисту від Польщі. Крім того, він увів компанійців у сотенні містечка і там вбиває мазепинців.

Відомо, що Однокамінський разом із дружиною Максвеллихою впливав на політику Війська Запорізького та улаштовував страшну содомію, за що був повішений у Петропавлівській фортеці.

Чому нам про це не розказували в школі?


Биѫсѧ челомъ о сроубъ свѣтліцы, возхохоташе подъ лавкоѭ


Короткий напис знайдений на верхньому краю літопису:


Forward from:
Епічна повість про Білого Рекса
​«О побратиме! Чи не лѣпо ны бяшетъ, братіе, начати старыми словесы повѣсть сію про воїна свѣтлаго, Білаго Рекса?
​Се бо на Коляды, егда солнце на зиму повернуло, преставися витязь добрий, і туга велика объяла землю Руську. Плакали деви київськії, і Днѣпръ-Славутичъ хвилею мутною береги омивавъ. Но не на погибель іде воїн праведний!
​Яко бо птица Фениксъ у пещи огненнѣй согорая, пакы живъ являється, тако і Рексъ на Щедрый вечеръ, егда зорѣ вѣщали радость, възродися ізъ мертвыхъ. І възрадовася всь народъ отъ Києва до окраїнъ дальніхъ!
​А кацапъ окаянный, супостатъ лукавый, надуся гордостію пустою, акы мѣхъ ветхій. Но за грѣхы своя і за кривду великую постыженъ бысть на мѣстѣ равнѣ, і паде посрамленъ пред полками нашими.
​Сія слава не померкне въ вѣцѣхъ, і книжники впишуть ю въ лѣтописцѣ золотими письмени, во хвалу державы Великыя і Потужныя.
Слава воїну! Слава Руси!»

20 last posts shown.

486

subscribers
Channel statistics
Popular in the channel