Викрадення історії | #УкрТґ🇺🇦

27 вересня загинув Уля.
Ми пропустили річницю, але нічого, давайте на два дні пізніше згадаємо автора.

Дві головні події його існування: народження та смерть вже стались, тож можемо говорити про нього як про завершене явище.

Звісно він не пішов безслідно: його міномет зробив скількись там могил на болотах. А його син росте в Італії. Його творчість зберігається тут, в каналі.
А його пам'ять мотивує до звершень тих, хто ще живий.

Мені Уля найяскравіше згадується одного львівського вечора. Ми тоді завітали на розкопки в центрі міста. Копали знайомі Улі. Він теж там раніше працював.
Ми прийшли, там всі п'яні, але так заведено, археологи показали нам скарб підробних монет, що знайшли у старому колодязі, подарували череп кози, котрому сотні років.

Ми з ним пішли вештатись і напиватись. Наша юрба зустріла юрбу туристів з якоїсь північної країни. Вони, теж п'яні, ставали на коліна й цілували череп, а ми дивувались і йшли далі, танцюючи, співаючи пісень. До повномасштабки було ще далеко, а з АТО Уля вже демобілізнувся. Тож пили ми на всю ширину душі. І закінчили прогулянку бійкою з якимись мужиками. Якщо чесно то неправі були ми і розбитих носів було більше в нашій команді. Але що нам молодим і п'яним розбиті носи? Так докотились до мого дому і всілись на килимі говорити за життя і згадувати всіх, хто був того вартий.

А тепер, сідаючи на килим, говорячи за життя, ми згадуємо Августа і завжди з повагою і сумом.

Існуй вічно, наш дорогий друг. В пам'яті нашій і наших дітей. На серверах соцмереж і в крові твого сина.

Ave Augustus!

Скиньте монет його сину, він та його мама справді потребують вашої підтримки.
Карта Мар'яни:

4441111137447680

Почалось.