Magical library 📖

Коли кохання твого життя і твоє майбутнє в небезпеці, ти не стоїш осторонь і не сподіваєшся на краще.
Ти робиш все можливе, щоб врятувати її життя.

- Коли я була маленькою дівчинкою, я прочитала книжку, в якій говорилося, що зірки насправді були феями, які наглядали за нами, поки ми спали. Не знаю чому, але ця історія назавжди залишилася зі мною. Коли я подорослішала, мені стало цікаво, що б сказали феї, які спостерігають за мною.

Люк підвівся зі стільця і поклав руку мені на зап'ястя.

- Що твоя краса незрівнянна. Твоя хоробрість безмежна. І щоб ти зберегла своє чисте серце.

Після майже року блукання в морі власних помилок, я була близька до того, щоб потонути.

– Пріслі Маркс, пішла би ти зі мною на вечерю?
– Це все більше і більше схоже на побачення. І моя відповідь все ще «ні».
– Але ти все ще не назвала мені вагомої причини.
Вона знизала плечима.
– Я думаю, що ти потворний.
Мій сміх наповнив кімнату. Господи. Коли це жінка називала мене потворним? Навіть у чотирнадцять років такого не було.
– Брехуха.

Ісая дивився в дзеркало і бачив вічно розбиті шматки, але, можливо, мої розбиті частинки підійдуть до його. Можливо, разом ми станемо цілим.

Не те щоб я не боялася поцілувати його, хоча мої побоювання були іншими. Я боялася того, як сильно чекала цих невинних поцілунків щоранку перед роботою. Я боялася, що в мене перехоплює подих і прискорюється серцебиття. Боялася того, як прагнула чогось більшого, ніж просто легкого дотику ідеальних губ Ісаї.