У Києві гламур і премії знов,
“Найкращих” зібрали в натхненний рядок.
Fairmont приймає вогні та промову,
А десь на полях йде холодний сніжок.

Слова про ідею, про силу і дух,
Про межі можливого чути навкруг.
Але ці “лідери” меж не минають,
Бо хто їх обрав — лише вони знають.

Дзвенять келихи, мікрофони горять,
Словами, як шаблею, знову звинять.
Та поки тут хваляться про націю всю,
Той, хто боронить, їсть тихо в гаю.