МКСК — Міністерство культури та стратегічних комунікацій

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року — і через понад два століття в його рядках ми читаємо мудру пораду і щиру настанову. Шевченко сьогодні ніби звертається саме до нас - поколінь українців, які відстоюють незалежність та свободу. 

«Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» — ці рядки стали символом незламності і надихали нас на протистояння російським спробам поставити нашу країну під контроль. Шевченкові слова підтримують воїнів на передовій, волонтерів, лікарів, кожного, хто сьогодні працює на Перемогу.

Шевченко неодноразово закликав українців до єдності та усвідомлення власної відповідальності за долю країни. Його слова «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»  - це заклик до згуртованості перед обличчям загроз, які постають перед нами і сьогодні. Безліч рядків застерігають від байдужості, розбрату, втрати національної ідентичності і забуття героїчних сторінок власної історії.
Сьогодні образ Шевченка знову на передовій — у муралах на стінах зруйнованих міст, у виставках, присвячених його спадщині, в мистецьких акціях та патріотичних маніфестах. 

Тарас Шевченко — це не просто поет, а голос нації. Він дає нам силу йти до перемоги, нагадуючи: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

🇺🇦 9 березня у Києві відбулася церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року — найвищої державної нагороди у сфері культури.

У церемонії вручення премії взяли участь Президент України Володимир Зеленський, перша леді України Олена Зеленська, Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький та Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Євген Нищук.

Вітаючи лауреатів, Глава держави відзначив, що голос українських митців важливий для того, щоб доносити світові правду про війну, підтримувати українців, і після завершення продовжувати розповідати про Україну.

🗣️ «Щиро дякую кожному митцю, який став частиною нашої спільної справи – боротьби за майбутнє України. Дякую тим багатьом діячам культури, які безпосередньо долучилися до Сил безпеки й оборони. Дякую тим артистам, які постійно відвідують наших воїнів на передовій, проводять в Україні та за кордоном благодійні заходи, збирають кошти й закривають потреби того чи іншого підрозділу. І дякую всім тим митцям, які присвячують своє життя творенню заради інших», — зазначив Володимир Зеленський.

Серед переможців у номінаціях:

👉 «Література» — книга поезій «Колекція» Юрія Іздрика.
👉 «Публіцистика, журналістика» — Павло Казарін за проєкт «Публіцистика воєнного часу на «Українській правді».
👉 «Музичне мистецтво» — Богдана Півненко за створення концертних програм 2019–2024 років та Олександр Шимко за сакральну містерію «Вирій».
👉 «Візуальне мистецтво» — Жанна Кадирова з виставкою «Траєкторія польотів».
👉 «Кіномистецтво» — творці фільму «Довбуш» — режисер Олександр Санін, оператор Сергій Михальчук і композиторка Алла Загайкевич.
👉 «Театральне мистецтво» — Василь Вовкун за лібрето до опери «Лис Микита», балету «Тіні забутих предків», модерн-балету «Пізнай себе!» та театралізованої кантати «Псальми війни!» у Львівській національній опері.
👉 «Декоративно-прикладне мистецтво» — майстри петриківського розпису Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш та Наталія Рибак за мистецький проєкт «Петриківський розпис: на захисті ідентичності».

6 березня виходить в український прокат документальний фільм «Порцелянова війна». Стрічка уже здобула 48 міжнародних нагород і цьогоріч була номінована на «Оскар».
У фільмі розповідається про трьох українських художників, які під час обстрілів займаються мистецтвом. Головні герої Слава Леонтьєв, його дружина Аня та Андрій Стефанов на початку повномасштабного вторгнення перебувають у Харкові. Серед руїн вони знаходять красу і створюють власні порцелянові вироби, якими прикрашають зруйновані росіянами будинки.

«Від початку ми були сконцентровані на красі, перш за все людей, які захищають цю красу. Бо геноцидна війна має ціль зруйнувати ідентичність, українську культуру. І культурний вимір спротиву, звісно, неможливий без спротиву збройною рукою, але він теж важливий в історичній перспективі», — зауважив режисер Слава Леонтьєв.

«Порцелянову війну» на великих екранах варто подивитися кожному українцю, адже це фільм про те, як посеред війни віднайти жагу до життя та продовжувати займатися улюбленою справою.

Українська культура має багату історію, яка неодноразово вражала світ своєю глибиною та самобутністю.
Зокрема, українська народна музика була джерелом натхнення для відомих іноземних композиторів. Після перших хвиль імміграції на початку XX століття українські митці привнесли свої традиції та унікальне звучання в США.
Одним із найяскравіших прикладів такого впливу є арія «Summertime», написана Джорджем Гершвіном у 1935 році для опери «Поргі та Бесс». Багато дослідників припускають, що її мелодійна основа має українське коріння — існує версія, що автор надихнувся народною колисковою «Ой ходить сон коло вікон».
Про історію створення «Ой ходить сон коло вікон» та її популярність читайте у картках.

24 лютого на війні загинув режисер та власник агенції-кіностудії "Кінограф" Віталій Кокошко. Йому було 58 років.

Цю трагічну новину повідомила донька загиблого Ольга на своїй сторінці у Facebook. «Мій тато був людиною великої душі й серця, тому наші душі й серця так сильно болять від його втрати», — додала вона.

Віталій Кокошко служив у 72-й окремій механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців. Власну агенцію "Кінограф" заснував ще 1988 року в Одесі, яка в 2001-му переїхала до Києва. Тут створюються ТБ-ролики, комплексні рекламні кампанії тощо.

Завдяки своїй діяльності Віталій Кокошко став володарем 7 Гран-прі та 350 нагород креативних рекламних фестивалів, а також здобув 43 нагороди EFFIE Ukraine. Як режисер зняв понад 400 рекламних роликів.

Вічна пам'ять і шана Герою!

🇺🇦 24 лютого, у третю річницю повномасштабного вторгнення росії на територію України, в Полтаві демонтували пам’ятник російському імператору Петру І.

Правовою основою для демонтажу стали рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20 лютого 2025 року, наказ Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 31 січня 2025 року і Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Демонтований пам’ятник зберігатиметься в окремо визначеному міською владою місці.

З публічного простору Полтави також приберуть Пам’ятник на місці відпочинку Петра I та інформаційну табличку захисникам фортеці Полтава та коменданту О.С. Келіну.

📚4 лютого у Національній бібліотеці України для дітей відкрили оновлене укриття – безпечний та розвивальний простір для маленьких читачів. Реконструкція тривала кілька місяців. Проєкт реалізовано за підтримки Азербайджанської Республіки.

В оновленому укритті облаштовано сцену для подій, екран для перегляду відео, зону для проведення майстер-класів, а також розміщено книжки для читання під час повітряних тривог. Особливу атмосферу простору створюють ілюстрації, що зображають сюжети українських й азербайджанських казок. Зокрема, художнє оздоблення поєднало рослинні символи двох країн: калину й гранат, які уособлюють гостинність, щедрість і єдність.

На відкритті Надзвичайний та Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Мардалієв висловив підтримку українському народові та, зокрема, бібліотеці. Він також розповів про гуманітарну допомогу, яку Азербайджан надає Україні від початку повномасштабного вторгнення.

Детальніше читайте на сайті МКСК🔗