скільки психологічних захистів не вмикай, але завтра календар покаже 24.02. 2024 - два роки повномасштабної війни
Ще один рік,
крихта за крихтою кожен та кожна з нас вбирали в себе жахіття війни, спеції з фейків, іпсо, контрастного мерехтіння інфопотоку, солод надії, сподівань та неприємний присмак розчарувань, і знов по колу
Ще один рік,
навчив нас відрізняти стани фізичної та емоційної спустошенності, знижувати вплив шалених ночей, сповнених флешбеками, що виникають в мерегтині світла, в звуках за вікном, в скрипі старих цвяхів, чи ще десь - на межі свідомого та підсвідомого
Ще один рік,
що здебільшого йде не за особистим планом, а горизонт планування звузився від дня до тижня
Ще один вкрадений рік життя
І не має значення, поїхали ви, залишились, повернулися - ви втратили більше, ніж знайшли
Ще один рік,
показує нам що таке справжня безпорадність, підкреслюючи моменти, коли ти нічого не вирішуєшь, нічого не можешь, і ніхто не може - бо війна це не лише втрата безпеки, свободи, вибору, комфорту, стабільності, та "старої доброї" рутини - війна це постійний подих смерті, це сама смерть - а визнання своєї безпорадності перед нею ох як непросто дається.
Насправді, мені дуже шкода, що вам (всім нам) довелось дізнати цей жахливий досвід,
мені шкода, що кожен та кожна з нас, хоча б один раз за цей час знаходив себе у глухому куті, сповнений самотністю та відчуттям ніби "немає шкіри" - бо найпотужніші удари долі ми зустрічаємо на самоті , а проживаємо та усвідомлюємо цей досвід вже за сторонньої підтримки
Я не знаю, що ви відчуваєте зараз,
не смію нав'язувати вам свої думки, стани та почуття,
я просто хочу щоб ви дозволили собі визнати та оплакати все те, що забрала у вас війна за цей шалений довгий та короткий, сповнений болем та гордістю, сумом та тріумфом, безпорадністю та надією, час на межі, час виживання та знаходження своїх особистих острівців нормальності у ненормальних обставинах
Добірка вправ незмінно тут ⤵️
https://t.me/mfabricheva/2035Подкасти тут ⤵️
https://t.me/mfabricheva/2037🙏♥️🇺🇦