Не судилось в цьому світі,
У твоїх очах хоч кимось стати,
Зі зірок в ніщо, що були — погасли,
Ми так легко змогли упасти...
У світ ми кинулись, не думаючи, що буде,
Нам були байдужі думки інших,
І ти скажеш, можливо вдруге,
Ті слова одні із ліпших.
Що навіть в тиші зверну увагу,
На той постійний, тихий звук,
А я сяду та заплачу,
Адже пам'ять це є дух.
У твоїх очах хоч кимось стати,
Зі зірок в ніщо, що були — погасли,
Ми так легко змогли упасти...
У світ ми кинулись, не думаючи, що буде,
Нам були байдужі думки інших,
І ти скажеш, можливо вдруге,
Ті слова одні із ліпших.
Що навіть в тиші зверну увагу,
На той постійний, тихий звук,
А я сяду та заплачу,
Адже пам'ять це є дух.