Мовний дощ📓🌧


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Books


Про книжки (фантастику й комікси) та настілки (все більше ролівки)
За усім до @i_iva

#комікси #матеріяли #література #коміксфакти #новини #фольклор #кінематограф #короткийогляд #настілки #нрі #FridaySolo

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Books
Statistics
Posts filter


Роблю селфі зразку 2010-х , щоб тільки ото оголосити варварський у своїй природі спільночит, на який нас зібралось аж он скільки:
🤓 UAGEEK
🙅‍♂️ КОНТРОВЕРЗА❌
🍄 гриб з юґґота
🍻 Таверна «У Часового Дворфа»
👨‍🎨 Мальопосум
🤬 #безцензури
🆘 Роршах врятує нас

Ну й я, звісно🌧

Поки чекаємо на вихід другого й третього томів, які завершують першу арку серії, займемо себе написанням оглядів на перший, бо наче поки всім зайшло, як в суху землю


«Середзаходу» українською досі вийшов тільки один том, а цитування у 🌟«Джем для малих чудовиськ» вже ось воно


Враження від «Wind and Truth» Сандерсона 2/2

Нюанси, згадку яких почасти теж можна зустріти у англомовних рев'ю, і з яких я теж горів:

🛑 Терапія у сучасному селфгелп розумінні
Я не заперечуватиму, що лексика на кшталт «травми» вже зустрічалась до того у «Хроніках Буресвітла», як і не заперечуватиму, що й до того її супроводжували популярно-психологічні афірмації. Однак тепер цього стало забагато, воно кидається читачеві в обличчя й автоматично приймається персонажами так, як наче в реальному світі ми не мали поступове прийняття проблем із менталкою із боєм через закриття у бедламах та електрошок. Рошар навмисно приторно-прогресивний не тільки щодо зламу сталих соціяльних традицій на користь більш справедливих з погляду сучасних землян, але й щодо зламу значно глибших та індивідуальних концепцій.
Читачів можна підвести до цього поступово, а можна кидати це в лоба із постійними повторюваннями у тексті та впровадженням «терапії», розуміння «депресії» й решти термінів та явищ, до яких суспільство мало б пройти довгий та тернистий шлях.
Так, у цьому випадку мене бісить не наявність цього як така, а казкова приторність, яка є десятикратною навіть у порівнянні Сандерсона до самого Сандерсона.
🛑Затягнутість із відліком до неминучого фіналу
З однієї сторони, відлік десяти днів до завоювання є гарним ходом для лінії Адоліна, з іншої ж сторони, ми проживемо ці десять днів у режимі реального часу. Дуже багато самоповторів, дуже багато сцен, які не ведуть нікуди й не грають жодної ролі, дуже багато зайвих описів... тобто, як і у випадку із «терапією», ми маємо Сандерсона, який десятикратно перевершив сам себе, й ніхто з редакторів його не зупинив.
🛑Флешбекова структура
Це моє суб'єктивне «фі», бо я вважаю флешбеки абсолютно лінивим рішенням для будь-якого наративу. Флешбеки із клаптиковим розкриттям минулого присутні у серії від першої книги, однак тепер в нас є цілих три сюжетних гілки (із, умовно, п'яти), в яких персонажі проводять 80% часу у флешбеках.
Сандерсон дуже добре вигадав пустити видіння у кишеньковий світ, в якому персонажі споглядають події буквально всередині самих подій (майже Ролінґ, але ще краще, звісно, бо вони й самі тепер є дійовими особами тих подій, як у студентському драмгуртку, ги), однак одна із трьох гілок - це таки флешбеки чистої води із переповіданням минулого (ну бо терапія).
Чи це добре зіграло на фінальну й вирішальну для сюжету присягу? Так, до дрижаків. Та чи можна б було зробити так, щоб частина ключових для сюжету персонажів не були пасивними спостерігачами протягом 4/5 сюжету? Гадаю, також так😬.

У підсумку: я в цілому задоволений фіналом, але проклинаю редакторів Сандерсона, які зовсім перестали його стримувати. До наступного акту десь із десять років, й тепер ці десять років без жартів будуть забиті проєктами, які збиратимуть для Космеру «нових месників».
Чи я далі це все читатиму? Нууу... Може, як все повиходить🌝


Враження від «Wind and Truth» Сандерсона 1/2
(коментар до мему на пікрілі: я теж остаточно для себе не визначився, нащо)

Отже, фінал першої арки «Хронік Буресвітла» (бо я дослухав «Вітер і правду» ще на початку місяця, а дістаюсь до допису лише зараз).

Я не можу назвати його «позбавленим відчуття завершення», адже я вже читав фінали від Сандерсона й саме такого й очікував (закинуті арки, майже повна відсутність смертей, у фіналі «все погано», але з надією, що «краще може бути»). Однак я можу жалітися на те, як це зроблено.

Спершу про нарікання, які я вважаю банальним ниттям.
У англомовних відгуках ви часто зустрінете скарги на:
🛑 Перетворення серії на кросовер для всього Космеру, що стало подібним до MCUшного рубленого салату
Я не заперечуватиму, бо тут відкриються зв'язки не тільки із «З-імли-народженими», «Елантрісом» і «Warbreaker», але й із частиною «таємних проєктів», які хронологічно для світу стоятимуть після «Вітру й правди», а видано їх було до.
🛑Загострення дурного гумору
Як наче цього не було раніше; люди наче скіпнули попередні повісті про Ліфт, й тепер цитують шматки із нею для аргументації свого невдоволення; цитування ж жарту «К: Ти маєш право на щастя, тільки ти вибираєш, що тобі робити! Чого ти б хотів?... С: Я так давно думав про самогубство, нарешті!» вважаю непотрібним, це найкращий жарт всієї книги.
🛑Woke-нутість
Можна я тут узагалі не коментуватиму? У книзі є міжвидова ґей-пара й небінарна особа, і я хз, кого узагалі тепер здивуєш цим (ну хіба тим, що не міжрасова здивуєш, ок, але це гуманоїди, тож хай би), й тим більш хз, як реагувати на людей, що послуговуються терміном woke та горять з того.

А проте, в наступному дописі перейдемо до НМСД не таких вже й гарних пунктів.


(продовження списку літератури)

36. «Charity Girl» Геєр (продовження полиці; добірка таких тайтлів цілком собі показує, чому саме я вношу їх до списку: Бекдел закидає їх сюди не просто так)
37. «Frederica» Геєр (ми все ще в бібліотеці; я ніколи не повірю, що все це стояло вже тоді на одній полиці)
38. «Goodbye, Mr. Chips» Гілтона (остання книга на полиці у бібліотеці, й то завуальована; так, Бекдел зібрала цю полицю навмисне)
39. «Our right to love» Віда (за читанням)
40. «Homosexuality in Perspective» Мастерс і Джонсон (взяття книги з бібліотеки, назву спрощено до «Homosexualities»; в дослідників я такого видання не нагуглив)
41. «Delta of Venus» Нін (чуттєве читво)
42. «Out of the Closet & Into the Streets» Гарді (це друга добірка «пропоную до прочитання», наступні будуть туди ж)
43. «Maurice» Фостер (там же)
44. «The gay report» Карла Джей (там же)
45. «The Front Runner» Воррен (там же; пропускаю вже згадану раніше книжку між 44 і 45)
46. «La Bâtarde» Ледук (там же)
47. «Our Bodies, Ourselves» від колективу авторів (там же)
48. «The Dream of a Common Language» Річ (на ліжку)
49. «Beginning with O» Броумас (книжка на ліжку не те, чим вам здається: це по факту словничок слів, які починаються на «О»)
50. «Gyn/Ecology: The Metaethics of Radical Feminism» Делі й Кулпепер (на ліжку)
51. «Вінні Пух» Мілна (у ліжку)
52. «Джеймс та гігантський персик» Даля (у ліжку
53. «Зельда» Мілфорд (батько за читанням)
54. «Women in the Shadows» Беннон (у метро)
55. «The Worm Ouroboros» Едідсона (не типове читво для батька, якщо судити з усього, що зображалось до того, але й ще одна порада до «подальшого прочитання» із посиланням на історію на попередніх сторінках)
56. «Вітер у верболозі» Грема (рамка п'ятого розділу)
57. «The American Dream» Елбі (мати за читанням)
58. «Morning's at Seven» Осборн (репетиція п'єси з диктофоном)
59. «Baby and Child Care» Спока (книжка, з якої можна нахапатись нового палива для своєї обсесії)
60. «The Trumpet of the Swan» Е. Б. Вайта (нотатка батька у щоденнику)
61. «Hardy Boys» (від когось із авторів, бо серія велика; на тумбочці Елісон)
62. «Johnny Tremain» Форбз (мати за читанням)
63. «An Ideal Husband» Вайлда (одна з рамок шостого розділу)
64. «The Importance of Being Earnest» Вайлда (друга рамка, мати грала в п'єсі провідну роль)
65. «A Child's Garden of Verses» Стівенсон (у літературній настілці)
66. «Доктор Джекіл і містер Гайд» Стівенсона (другий Стівенсон у літературній настілці)
67. «No Sex Please, We're British» Фут і Мерріот (якби ви хотіли прочитати, постановка чого мабуть сподобалась батькам)
68. «Danny Dunn, Time Traveler» Вільямс і Абраскін (запис у щоденнику Елісон)
69. «Маленькі жінки» Олкотт (інший запис у щоденнику)
70. «Waterfall» Дреббл (читання мати)
71. «Подорож героя» Кемпбелла (посилання у заголовку сьомого розділу)
72. «Ловець в житі» Селінджера (поступовий перехід до читання порад батька)
73. «Братство персня» Толкіна (до того вже була згадка смерті Толкіна у щоденнику)
74. «As I Lay Dying» Фолкнера (у листуванні)
75. «Серце пітьми» Конрада (у авдиторії; до того ще згадка «Фієсти», однак вона вже є в списку)
76. «Улісс» Джойса (перша згадка перед зануренням)
77. «Портрет митця замолоду» Джойса (а до того ми ще читали...)
78. «Віндзорські жартівниці» Шекспіра (постанова в універі з оголошення)
79. «Дублінці» Джойса (викладач каже написати есей ще й за ними до початку курсу за «Уліссом»)
80. «Одіссея» Гомера (як тут без ключа)
81. «Earthly Paradise» Коллет (несвідомий пас від батька)
82. «Орландо» Вулф (знову стос рекомендацій, знову повторюване пропускаю)
83. «Rubyfruit Jungle» Ріта Мей Браун (там же)
84. «Desert of the Heart» Рул (там же)
85. «Cecil Beaton's Diaries» (там же; вважатимемо це згадкою всіх щоденників, а не конкретного)
86. «The Homosexual Matrix» Тріпп (там же)
87. «Lesbian Nation» Джонстон (наступний стос рекомендацій)
88. «Mrs. Stevens Hears the Mermaids Singing» Сартон (за читанням у їдальні)
89. Листи Вірджинії Вулф (тут теж вважатиму порадою читати все)
90. «Flying» Міллет (манлива срібно-рожева палітурка з бібліотеки)


У наступних двох дописах я зібрав тільки те, що зображено у «Fun Home» із безпосередніми згадками у послідовності, власне, згадки чи появи рамки. Якщо книгу згадано у коміксі кілька разів, вдруге я її до списку не включатиму (але зауважу, що вони також є маркером хронології у наративі).

Як у Бекдел:
«Вважається, що людина досягає середнього віку, коли розуміє, що вже ніколи не прочитає "У пошуках утраченого часу"»

Люди, що не чули про Пруста, так і вмирають юними
В нас Пруста тепер видає «Фоліо», й із більшістю книг із цього списку ситуація ще "цікавіша". Та годі з тим. ось він, список:

1. «Міт про Сізифа» Камю (наративна метафорична рамка для заголовку першого розділу; можна б було зазначити й античний міт окремо, та все ж, більш значущим є саме есей Камю, який потім буде підрамкою й для другого розділу)
2. «Анна Кареніна» Толстой (на підлозі; хай там як, а згадка цієї книжки теж слугує інтертекстовій рамці, бо в розділі йдеться про нерозділення уявного й реального, чи, як бажаєте, реального й ідеального)
3. «The Nude: A Study in Ideal Form» Кларк (батько за читанням)
4. «The Stones of Venice» Рескін (теж батько за читанням; можу сказати, що цілком логічно бачити поруч із Кларком)
5. «Такі собі оповідки» Кіплінґа (читання «Слоненя» перед сном)
6. «Щаслива смерть» Камю (рамка для всього другого розділу)
7. «У пошуках утраченого часу» Пруста (перша згадка, тут в контексті «взяв до рук», тож вважатимемо, що йдеться про першу книгу; далі будуть й наступні, але я не писатиму кожну окремо: вважайте це зазначенням усього циклу)
8. «Бляшаний барабан» Грасса (читання в Німеччині)
9. «Addams Family» Чарлза Аддамса (не впевнений, який саме з альбомів, та й сама Бекдел не впевнена, через що зображує у себе в руках книгу явно із посиланням на видання 60-х зі смугою поруч із корінцем, але без конкретної ілюстрації на обкладинці; щасти вам тепер знайти хоч які зібрання стрипів Аддамса)
10. «Harmonium» Стівенса (цитату із вірша «Sunday Morning» взято як заголовок розділу, й пізніше ми ще раз зустрінемо цю книгу)
11. «Theory of Film» Кракауера (на полиці)
12. Платон (без конкретики, на полиці)
13. «Друга стать» де Бовуар (на полиці)
14. «Sappho was a right-on woman» Еббот (на підлозі)
15. «Дон Кіхот» Сервантеса (зарахуємо посилання статуеткою)
16. «Фауст» Гете (друга статуетка, як я їх вже рахую; цікаво, що ці двоє - найпоширеніші «літературні» статуетки світу, а до совєтів, звісно, дістався тільки останній лицар, бо ж кому ще то зображати диявола)
17. «І сонце сходить» Гемінґвея (вручення книги Рою)
18. «Великий Ґетсбі» Фіцжеральда (друга книга для Роя)
19. «The Far Side of Paradise» Мізенера (читання в казармі)
20. «The Haunt of Fear» Фельдштейна (теж читання у казармі, але не Бекделом; класичні комікси EC ід да гауз!)
21. «Я віддав би життя за тебе» Фіцжеральд (оповідання зі збірки згадано у листі)
22. «The Heiress» Рут і Авґуста Ґоец (п'єса за мотивами Генрі Джеймса, в якій грала мати)
23. «Washington Square» Генрі Джеймса (роман, який та п'єса адаптує)
24. «Приборкання норовливої» Шекспіра (читання, на яких познайомились батьки)
25. «Портрет леді» Генрі Джеймса (продовження накладання художніх тропів на подружнє життя батьків)
26. «Sophie's Choice» Стайрона (на полиці в книгарні)
27. «Роль читача» Еко (на полиці в книгарні)
28. «The Complete Scarsdale Medical Diet» Тамовер, Бейкер (зрештою, не все ж чомусь інтелектуальному стояти "обличчям" в книгарні)
29. «Word Is Out» (ціла серія книг із інтерв'ю)
30. «Lesbian/ Woman» Мартін (придбання в книгарні)
31. «The Well of Loneliness» Голл (в бібліотеці)
32. «Young Art and Old Hector» Ґанна (теж у бібліотеці; Бекдел явно спрощує назву до «Young and Old»)
33. «The Unlit Lamp» Голл (тематичненька полиця в бібліотеці, але й це не все...)
34. «A Many-Splendoured Thing» Хан Суїнь (наче саме цей переклад був англомовним бестселером, а там ще й зображено конкретно корінець від пінґвін)
35. «Peaceable Kingdom» де Гартоґ (теж бібліотека; не плутати роман квакера із назвою серії картин)


Я перечитав «Fun Home», тепер вже у лімітованому виданні від 🅱️«Видавництва» (минулого разу дописував про враження від мальопису Бекдел саме напередодні анонсу укр перекладу), й маю всього декілька нових думок, про які не писав раніше, й які досі не згадали книжкові блоґери у своїх оглядах.

По-перше, для мене «Fun Home» є винятково структурованою роботою, як для автофікшену. Це палиця на два кінці, адже коли хтось жаліється на кількість літературних посилань у творі Бекдел та її відстороненість, саме використання інтертекстуальних рамок дозволяє Бекдел нелінійну оповідь, під час якої вона може з разу в раз повертатись до одного й того само епізоду, й то чимраз із дещо інакшою перспективою на нього.

Бекдел почасти ховається за тими метафоричними рамками, й цього я не можу заперечувати. Вона сама від читача значно далі, аніж це є звичним для автобіографій: Елісон ставить ті рамки між собою та зображенням інтимних епізодів свого минулого, тоді як між цими зображеннями й читачем знову постають все ті само рамки. А утім, змальована у «Fun Home» історія однаково залишається максимально інтимною.

Вона сповнена припущень, самоіронії та самокритики, й тут я мушу заперечити зверхність чи пиху, яку дехто із читачів вбачає у літературних посиланнях. Тобто, так, коли ви зростаєте у домі, де по суті приналежні до культурного середовища батьки що не час підсовують вам якусь інтелектуальну прозу, це накладає певний відбиток, однак сама Елісон неодноразово демонструє своє часткове відторгнення цієї інтелектуальності, коли спершу до останнього відмовляється читати підсунуте батьком читво, а потому є надто зануреною в себе, щоб принаймні намагатись розбиратися в тому вашому «Уліссі».

У тих «рамках інтертексту» на вас, ба більше, чекають контакти різного ступеню близькости (най жодні з них і не будуть випадковими). Якщо певні книги є тільки згадкою із пропозицією «до подальшого прочитання», то для решти Бекдел старанно розжує контекст їхньої згадки, хоча й не вдаватиметься до детального розбору. Будь-яка розміщена на сторінках книга (наведу перелік у наступних дописах, бо їх більше, ніж заявлені на ґудрідз 54 шт, навіть моїм поверхневим поглядом) слугує на закріплення наративу, одначе й не є обов'язковою для його розуміння. Якщо ви читали згаданий твір, він доповнить фактично безбарвне архівне полотно коміксу новими тонами.

Й так, мінімалістичний, але водночас неймовірно прискіпливий у відтворенні дрібних деталей візуальний стиль Бекдел у «Fun Home» є не інакше як «архівним», через що додання вигаданих художніх прикрас та стилізація персонажів із емоційними масками може сприйматися за дійсне, коли направду вони дійсним не є. Ми не можемо зловити Елісон на брехні, однак саме структуризація оповіді за асоціаціями й висновками, буквально підбиття читачів на певні висновки (а радше: «підбиття себе до певних висновків», адже пам'ятаємо, що сама Бекдел так само відмежована від інтимних подій рамками порівнянь, як і читачі) додатково «охудожнюють» цю графічну біографію.

І, як і Бекдел, я залишу цей допис без остаточного «закриття». Саме «охудожнення» автофікшену й ті «метафоричні рамки», що поєднуються із влучним для цієї форми наративу стилем роблять «Fun Home» винятковим (та в дечому основоположним) для всього медіуму. Бекдел не відривається від землі аж настільки, щоб втратити зв'язок із реальністю, й не зривається до абстрактих порівнянь, й саме ця «приземлена художність» робить її автофікшн культовим.


Думав я його думав, що таке розіграти, та й надумав, що розіграю у одні руки три фантастичні збірки, що вийшли у 2024:
📞«Чорний телефон» Джо Гілла - антологія жахів, й то міцно збита
🌻«Мотанка» - збірка фантастичних оповідань від сучасних українських авторок
🚀«Змієві вали» - антологія українських фантастичних оповідань від класики до сьогодення

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ:
1️⃣Задонатити на банку за посиланням від 50 грн:
https://send.monobank.ua/jar/3WW3SbD86h

🎟Кожні 50 грн - окремий квиток у розіграші

2️⃣У коментарі до транзакції написати свій нік в тґ, щоб мені не вдалось загубити переможця під час розіграшу за допомогою функціоналу банки

3️⃣Чекати додаткового повідомлення про результати розіграшу разом зі сповіщенням у додатку Моно

🫙Куди йдуть гроші?

Відкрито допоміжну банку на збір Роршаха на РЕБ/РЕМ для 27 РеАБр.
Моя мета - 7500 грн (побачимо, наскільки амбітна для малого каналу)

Ви можете донатити й на основну банку із допису за посиланням (там теж гарні призи для трьох переможців), а можете донатити на мою банку, щоб взяти участь у допоміжному розіграші.

А ще краще - донатити і туди, і сюди!


Forward from: Роршах врятує нас
▪️ЗБІР ДЛЯ 27 РеАБр▪️

Важливий збір для 27 РеАБр, які роблять бадабум на дуже далекі відстані.

🆘 Потреби: Обладнання РЕБ/РЕР до якого входять детектор FPV, модулі GPS на різні частоти, модулі Mavic на різні частоти, антена секторна, антени логоперіодичні та інші різночастотні модулі.

🎁 Серед усіх донатерів, які задонатять на БАНКУ ЗБОРУ від 50 грн розіграю подарунки через Monobank після його завершення.

✅Переможців: 3 людини.
1️⃣ Купка із 13-ти україномовних коміксів.
2️⃣ Купка із 14-ти україномовних коміксів та манґи.
3️⃣ Купка із 6-ти літературних романів.

‼️ Якщо ви не користувач Monobank, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент із посиланням на соцмережу, щоб знати, як із вами зв'язатися у разі перемоги.

🤗 Прохання підтримати збір донатом, лайком й поширенням інформації про збір. Дякую за допомогу.

🎯Ціль: 150 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/XiJ9BBhEz

💳Номер картки банки
4441 1111 2012 7653

💰PayPal
roman.zarichnyi@gmail.com

Роршах врятує нас | Канал про комікси


Щоразу, як я вже думаю закинути канал, то з'являються якісь збори чи інші спільні активності
А отже, завтра зранку буде допис із допоміжною банкою на збір із наступного повідомлення: донатьте й туди, і туди, звісно


Перше, що я цьогоріч прочитав із мальописів, це «The Lonely Matador» Джея Райта, який мені привезла на НР з Варшави кохана дружина *текст доповнено без примусу*.

Віддалено натхненний біографією Хуана Бельмонте, у 2011 цей комікс взяв першу нагороду на Познанській Ліґатурі, й я можу сказати чому: хай дуже простий наративно й фактично безтекстовий, він має декілька інтерактивних вставок, які бавляться із візуальною оповіддю й розсувають поділ (міжпанельний «білий простір») навіть далі.

Особливо цікавим є конверт із листівками (фото 2), на якому Райт інтертекстово бавиться із досвідом читача конкретно мальописного мистецтва, адже уже ці листівки створюють послідовну оповідь із передісторією матадора, яка не могла опинитись у конверті в реальному житті: ніхто б не фотографував ці сцени узагалі, й ці сцени із таких ракурсів зокрема, тож кожна картка та флаєр пансіону для літніх людей наприкінці є інкапсульованими епізодами, що складені разом розкривають "кишенькову" передісторію про візит до лікаря й вихід на пенсію.

Наступні інтерактивні елементи - це два постера із фокусом на окремих елементах на сторінці дуже крупним планом та накладений напівпрозорий аркуш із матадором під час сну поверх його сновидіння теж є цікавими, але радше акцентовними, аніж такими, що виводять наратив за межі сторінок.

Окремо цікавим є те, що навіть той мінімальний англомовний текст, який є на флаєрі, поляки для свого видання переклали окремим вкладенням, а не із перемалюванням оригінального малюнку.


Адвент завершено, однак до Нового року я ще спробую подописувати про щось тематично зимове чи різдвяне, що у нього не ввійшло (наприклад, бо не є фантастикою)


#адвент@movnyydoshch ❄️всі комірки

2️⃣4️⃣«T`was the Fight Before Xmas» (Spider-Man Tangled Web #21) Дарвина Кука та Джеймса Бона - це самостійний Різдвяний спецвипуск, в якому Флеш Томпсон вбирається у костюм Павука, щоб попрацювати у ТЦ, коли ж раптом туди вриваються аж ніяк не дружньо налаштовані супергерої...

***

📲KINDLE ($1.99)

***

Буду щирим: досить простий за сюжетом мальопис вривається до адвенту завдяки малюнку Кука, якого я досить люблю за дуже влучну стилізацію. Яскравий та легкий, він стане чудовим доповненням Святвечора.

❄️Тут також є трохи жартів про комерціалізацію Різдва, що поєднано із комерціалізацією суперів. Якось далеко не завжди автори це описують, але ж образ супергероя явно затрейдмарчений, не в усіх же підписані договори на фігурки із «Воут»🌝

❄️Серед камео очікуйте на Медузу, Фантастичну Четвірку, Джея Джону Джеймсона та... спойлерного лиходія.

✨Бонусом також згадаю Daredevil Vol 3 #7 від Вейда й Рівери, в якому Дерзибіс рятує дітей на Різдво. На жаль, він якогось біса наразі не доступний в ціфрі, але раджу занотувати.


Роршах теж вже повідкривав усі комірки у адвенті. Донатьте!


Forward from: Роршах врятує нас
▪️ЗБІР ДЛЯ 128 ОГШБр▪️

Вже відомо усі ЧОТИРИ подарунки, які маєте можливість отримати за донат. Ще раз деталі розіграшу і збору. Доєднуйтеся!

🆘 Потреби: Пристрій нічного бачення.

🎁 Серед усіх донатерів, які задонатять на БАНКУ ЗБОРУ від 50 грн розіграю подарунки через Monobank після його завершення.

✅Переможців 4 людини.

🎁 Подарунки, які отримають переможці буду відкривати поступово. Поки ще формую пакунки.

‼️ Якщо ви не користувач Monobank, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент із посиланням на соцмережу, щоб знати, як із вами зв'язатися у разі перемоги.

🤗 Прохання підтримати збір донатом, лайком й поширенням інформації про збір. Дякую за допомогу.

🎯Ціль: 145 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6Sm63tZJTk

💳Номер картки банки
4441 1111 2905 2605

💰PayPal
roman.zarichnyi@gmail.com

Роршах врятує нас | Канал про комікси


#адвент@movnyydoshch ❄️всі комірки

2️⃣3️⃣«Overtime» Чарльза Стросса - це оповідання про нічного чергового, що під час понаднормової зміни у Святвечір після святкового корпоративу починає хвилюватись, що відсутність річного прогнозу від відповідного департаменту аж ніяк не є випадковістю.

***

📲WEB

***

Чарльз Стросс відомий своїми творами про «Пральню» - таємну британську агенцію, що протистоїть міжпросторовим вторгненням у дусі Лавкрафта. Оповідання про перепрацювання чергового теж є частиною світу «Пральні», й то достатньо самостійним, щоб почати знайомитись із агенцією саме з нього: тут і Строссівський гумор, і його ж космічний жах поєднуються із кпинами в бік типових різдвяних творів.

’Twas the night before Christmas, the office was closed,
The transom was shut, the staff home in repose;
The stockings were hung by the chimney with care,
But St. Nicholas won’t be coming because this is a Designated National Security Site within the meaning of Para 4.12 of Section 3 of the Official Secrets Act (Amended) and unauthorised intrusion on such a site is an arrestable offense …


✨Крім любителів кіберпанку й хтоні раджу придивитися до Стросса й рольовикам, адже починав він творити саме для журналів «White Dwarf» та «AD&D». У лорі 🐉 найвідомішим його творінням, мабуть, є ґітянки. Якщо ж бажаюте ще порівняння із НРІ, то «Пральня» - це «Delta Green» (але й сама Laundry має свою систему від кубіклів).


У 2024 Netflix до Різдва розширює свою ASMR добірку вогнищ новим контентом. До вогнища з «Відьмака» доєднуються зокрема вогнища за «Грою в кальмара» (новий сезон наче вже за тиждень, наче я й не тільки вже давно й забули про нього, хех), «Family Pack» (трешова адаптація настілки про вовкулак, в якій родина спокійно може мочити кого завгодно, аби не свою доньку, й потім не відчуває щодо цього жодної провини, навіть як вбила когось за кадром; не спойлер, поштовх до перегляду🌝), анімацією «Spellbound» (от сюди я не діставався, чесно скажу) та «Бріджертонами».

What a time.


#адвент@movnyydoshch ❄️всі комірки

2️⃣2️⃣«Miracle» Конні Вілліс - це різдвяний фантастичний ромком про Лорен, до якої перед Різдвом завітав не зовсім Діккенсівський Дух (хоча й і з певною співзвучністю).

***

📲PLAY BOOKS (303 грн)

***

Конні Вілліс обожнює Різдво (ще раз жартую про «Книгу судного дня» як сімейний фантастичний різдвяний роман зі смертю, сподіваннями й оцим всім), але, звісно, не в усіх його проявах. Крім того, Конні Вілліс має почуття гумору, й обожнює британську класичну гумористичну прозу. Разом це поєднується у максимально саркастичній історії, сповненій абсурдного фантастичного свавілля.

❄️Проклятий крутитись по ТБ у англомовних читачів протягом всього святкового сезону фільм «It’s a Wonderful Life» - це чудова деталь🫡

✨За посиланням - ціла збірка з 12 фантастичних оповідань Конні Вілліс про Різдво. Я довго не міг обрати, яке з них поставити у адвент, й зупинився на історії, що подарувала назву збірці (нині її перевидано від назвою «A Lot Like Christmas» з ще одним маскультурним посиланням, але перша назва звучала як «Miracle and Other Christmas Stories»).


#адвент@movnyydoshch ❄️всі комірки

2️⃣1️⃣«'Tis the Season» Чайни М'єлвіля - це антиутопічна історія про майбутнє, в якому усі авторські права на Різдво викупила корпорація YuleCo, та про людей, які намагаються (не дуже злагоджено) із тим боротись.

***

📲PLAY BOOKS (48 грн)

***

Чайна М'євіль має досить специфічне почуття гумору (через що часто отримує звинувачення щодо його відсутности), та ж конкретно у цьому оповіданні відігрується на читачах як тільки можна. Корпорацією куплено буквально усі символи Різдва, аж до гостролиста й подарункової обгортки. Але ж ви знаєте людей: they just can't help themselves.

❄️У оповіданні є просто безліч посилань як на класичні антиутопії, так і на інші твори класиків антиутопій (і хай квітне аспідистра замість ялинки).

✨Ще куменднішим фактом щодо оповідання (й триґерним для декого) відмічу те, що оскільки М'єлвіль сам є соціалістом, а оповідання по суті критикує надмірну комерціалізацію свята клятими капіталістами, то спершу історія була опоблікована у «Соціалістичному рев'ю» й дуже довго була доступна до прочитання безкоштовно. А іронія полягає в тому, що вже ні.


Двадцяте число, пів тижня до Різдва...

20 last posts shown.