У сьогоднішньому матчі Англії проти Словенії команда Ґарета Саутґейта вийшла з цікавим задумом. Менеджер змінив підхід до поєдинку, через що флангові Словенії Жан Карнічік та Ерік Янза перебували у постійній напівпозиції — їм доводилось відходити від оригінальної ідеї Кека з напівгібридною обороною та висуватись на півзахисників Англії.
Маючи такий підбір виконавців, Саутґейт гарно підібрав саме тих, які здатні вскривати захисні команди: Беллінгем та Ґаллагер використовували простір, та одночасно створювали його для більш творчих Фодена й Саки. Останні двоє були відокремлені від захисної роботи, але створювали переваги на обох полуфлангах, де раз за разом Карнічік та Янза були виключені з гри. Сака на свіжих ногах чудово розкривається у системі Саутґейта, і після такого сезону має ще багато енергії для того, щоб викластись на полі на повну. Райс виконував роль не класичного опорного півзахисника, а щось типу реджисти, який підтискався до центрального кола та видавав кроси, які викривали й без того проблемні зони маленької Словенії.
Ґаррі Кейн взяв на себе функції класичного фінішера — його звільнили від будь-яких взаємодій у побудові оборони та пресингу, він наче хижак видивлявся у найбільш уразливі зони противника та проникав саме туди. Кейн — майстер у такій справі. Навчившись клінічним завершенням й довершивши цей прийом майже до бездоганного рівня, він раз за разом демонстрував те, за що його насправді вважають головним форвардом цього Євро.
Плюс не аби як допомогла лава запасних. Мати у своїй обоймі Воткінса та Тоні, які здатні створювати результат наодинці, це вагома чіт-карта. Оллі може рухатись під тиском, може зміщатись на фланг, роблячи перевагу, виконувати чорнову роботу та забивати голи у найбільш важливий момент. Вихід Палмера поставив замотаний захист Словенії у глухий кут, бо цей сезон довів, що Кол навіть за відсутності належного креативу, може доставляти результат та здобувати очки.
Але шкода, що безмозглий башмак на тренері тупіше за пляшку води й не здатний виконувати бодай мінімальну підготовку до противника, збірна якої коштує менше, ніж правий черевик Воткінса з гордими 20 хвилинами за груповий етап. Ну а склади на матч вибираються не за логікою, а чисто по братерські — ну, я ж будував цю академію 10 років тому, я знаю цих пацанів, буду далі ставити хз, пох, може Сака, який відбігав 50 матчів за клубний сезон та 4к+ хвилин, здатний зробити ну ще один ривок, якщо не здохне під час чергового спринту.
Легендо, тренуй вічно.