Чайка на крижині

А полюбуйся нашим нащадком великих прадідів, що потрясали колись мурами Царгороду!

Навіть у своєму бойовому гімнові він називає ворогів не інакше як ласкаво, «воріженьками», які мають від чогось згинути як роса на сонці, бо він сам задобрий і залінивий, щоб розбити їм голови.

К чорту наш український сентименталізм! Нам потрібний не мрійний пав’ячий хвіст, а вовчі зуби. Бо коли ми їх не будемо мати і не примусимо наших «приятелів» шанувати їх — Україна ніколи не буде щасливою.

📚 Життя текло, мов річка, плитка і намулиста, і бачилось, що так воно буде плисти довіку.

📚 На станції я сів у холодний, темний і пустий ще поїзд, сховавшись в куток біля вікна. З плиткого, воднистого сну витягнув мене кондуктор.

— Від вас залежатиме — загинути по-дурному, ні за цапову душу, чи видряпатися й повернутися до життя. А для цього ви повинні…

— «Признатися у всьому щиро»… — продовжив Андрій меланхолійно в тон.

📚 Від його тихого спокійного голосу, що особливо натискав у своїх аргументах на авторитет НКВД, буря моментально уляглася. Так, ніби нічого й не було.
Навіть найворохобніші зразу поприкусювали язики й понуро поспускали голови, — і нічичирк...

📚 Люди стояли понуро, схиливши голови. Мовчали. Але в кожного тіпалося серце. Не від страху, ні, від буйної радості. Вони знали, як і де він стрибнув. Викинувся вночі зі скаженого поїзда. Але ніхто не пустив і пари з вуст.

«Посада заступника будь-якого керівника не передбачає його захисту. Отже, заступник є правильною офіційною назвою посади жінки, яка заступає керівника чого-небудь», — Катерина Городенська

Якось раз, бувши з одвідинами в Куліша у Варшаві, я розбалакавсь з ним про Шевченка і спитав в його: навіщо то Шевченко писав свої повісті по-російському? Чи він думав, що такі речі, як-от, приміром, повісті, не треба писати українською мовою, а треба доконче писати по-російській.

«Де там! — казав Куліш. — Шевченко думав, що треба писати українською мовою не тільки повісті, але й усе. А писав він свої повісті для журналів, ради заробітку, бо в його засіб був малий.

Писав він, як непросвічена людина, дуже поганою російською мовою, а я йому виправляв, бо без цієї поправки жоднісінький російський журнал не заходився б друкувати їх».

📚 За ним же декотрі так упадають!
Якась, кажуть, психопатка, що її брали статисткою, тепер щоразу підстерігає його, засипає листами, на профком подала заяву, що він чорнокнижник.
Приходить до неї вночі в образі пекельника і спокушає, бо заради успіху свого фільму нібито уклав угоду з самим дияволом.