Думки Націоналіста

Український націоналізм існує окремо від російського, польського й інших. Український націоналізм не поєднується ні з чиїм більше. В українських націоналістів не може бути спільних інтересів з представниками націоналізму інших націй, так само як і в інших націоналістів немає спільних інтересів з українськими націоналістами, а навіть навпаки: ці інтереси суперечать один одному та є ворожими, але це нормально, так і має бути. Інтереси українських націоналістів є відмінними від, до прикладу, російських (російський націоналізм? звучить дуже смішно), адже ми відстоюємо ідею могутньої української держави та знищення росії, натомість як росіяни (навіть ті, що «наче» за нас) боряться за свою могутню країну. Якщо хтось вважає, що є різні росіяни, що існують так звані «хароші», то ви помиляєтесь. Ті з них, що на даний час воюють проти нас є нашими ворогами прямо зараз. Ті ж з них, що зараз на нашій стороні - є нашими майбутніми ворогами. Сучасну росію перемогти важко, але реально. Народ, що пронизаний дегенеративними-лівацькими «цінностями» приречений на поразку. Натомість такі улюблені вам «нє такіє, харошіє» виступають за побудову сильної, мононаціональної держави з нахилом на праву ідеологію. Тож яка росія є для нас менш небезпечною? А відповідь очевидна: ніяка. Існування будь-якої росії для нас це загроза. То чого ми зараз боремось проти нашого одвічного ворога та продовжуєм плекати іншого, можливо, набагато небезпечнішого ніж той, з яким воюємо зараз?
Ми маємо розірвати коло помилок, які вчиняємо зі століття в століття. Існує наш одвічний ворог. Ворога треба знищити, повністю, не залишити йому жодного шансу для реваншу.

Представник СБУ в інтерв'ю назвав закиди Українського єврейського комітету щодо етнічної упередженості Служби безпеки безпідставними:

«Ми виходили з тих документів. які є в архіві Служби Безпеки України. Там дуже багато чекістів. Серед керівників дуже багато було людей тієї національності (євреї), про яку зараз іде мова. І тут немає необʼєктивності. Це так було. Особливо це було характерно для центрального апарату тодішніх органів державної безпеки. Оскільки ж ці люди фігурують у цих документах, тому вони й потрапили до списку. Якби в наших документах фігурував би в такій якості Григорій Іванович Петровський, то він би також був би у цьому списку. Але чого немає того немає в наших документах.»

нагадаю, що це було офіційне розслідування від СБУ. жодного антисемітизму, лише факти.

B XXI столітті уроки Голодомору досі не враховані українцями. В середовищі політичної еліти України та серед олігархів, які визначають життя держави і нації, переважають не українці. Україна друга у світі держава після Ізраїлю, в якій президентом обрано єврея. На українських виборах траплялася ситуація, коли у другому турі, за прихильність українців, змагалися два єврея. Ми, звісно, не антисеміти, проте, поглянувши на цю ситуацію збоку, цікаво задатися питанням: а чи поважають нас за це євреї, як націю?

Можливо, саме тому, що Україною керують не українці, а насамперед етнічно чужі олігархи, які самі проживають в Женеві чи в Лондоні, мають бізнеси/нерухомість за межами України, українську державу так нещадно грабують, а народ обдирають до нитки. Можливо, саме тому, син вірменина Авакова, через злочинну фінансову схему, закупляв для українських солдатів під час війни (до повномасштабного вторгнення росії) низькопробне військове спорядження та армійський мотлох. Чужих не шкода. Чужі - не свої.

І поки Україною продовжують володіти абсолютною владою ті, кому українців не шкода, для котрих українці є лише обʼєктом економічного визиску, в нашої держави не лише немає жодних перспектив економічного зростання, але й цілком можливою є загроза нових масових репресій та четвертого Голодомору.

Щодо Голодомору. Особисто я не фанат суму та горя в історичній памʼяті. Хіба як приклад, з якого треба брати розуміння, як треба діяти і як не треба.

Висновки Голодомору

1) лише 3 країни визнали його геноцидом українського народу в ті часи. 3 Рейх, фашистська Італія та Ірландія. «Цивілізований світ» не такий, яким здається рядовим українцям.

2) москва завжди намагалась нас знищити. Проте, не слід забувати і національностей тих, хто відповідальний за голод. А це не росіяни.

3) «якщо між хлібом і свободою обереш хліб, не отримаєш ні те, ні інше». А отже щоб не довелося вмирати з голоду, який чинять окупанти, вбий окупантів до окупації.

Сьогодні день Українського Козацтва. День культурно-національної площини, що шанувала волю та силу. День Дикого Поля. День того укладу, за який особисто я воюю і готовий померти.

Сьогодні день створення УПА. День організації, що своєю метою поставила війну і боротьбу за українську державність. День людей, що в епоху війн обрали не бути жертвами, але вбивати ворогів.

Сьогодні день Українського Націоналіста. День тих, хто колись виходив на марші з червоно-чорними прапорами, коли це не було популярно, а тягнуло за собою ризик тюрем. День тих, хто робив акції прямої дії в епоху, коли абсолютно усі не вірили в збройну боротьбу і обрали комфорт і розслаблення. День тих, хто в будь-якому військовому зіткненні був добровольцем і йшов вперед.

14 жовтня я вітаю причетних. Нас нинішніх, наших попередників і предків, і наших нащадків, яким ще тільки заплановано Бути і Діяти.

Слава Нації!

Події останніх декількох днів черговий раз показали, що українська Nація має багато ворогів. Наші вороги це не тільки ті, з ким ми знаходимося у стані війни дуже довгий час, а ще й ті, кого ми «приручили». Це ті, кому ми дозволили жити серед нас, ті, чию культуру ми дозволили розповсюджувати на нашій землі. Це ті, хто знищує нашу націю та культуру не безпосередньо, як це роблять росіяни, а поступово. Так, мова йде про представників інших народів та культур. Вони є такими ж окупантами, як і росіяни. Вони ніколи не зможуть інтегруватися в наше суспільство, вони є лише деструктом в ньому. Вони псують українську генетику, вони нищать, зневажають українську культуру. Вони зневажливо ставляться до господарів цієї землі, до славетних українських воїнів, до всього українського. Вони хочуть викорінити українське і нав’язати своє. Їм не місце тут, вони це довели своїми вчинками. Українці та українки гинуть за цю країну не для того, щоб їхнє місце зайняли чужинці, вони гинуть за світле майбутнє наступного покоління української нації та української держави.

Україна для українців!