Загинув наш колега Віталій Кушнір, фахівець ділянки терміналу з Хмельницького
Віталій народився у Хмельницькому в звичайній родині: двоє дітей та батьки, які працювали на заводі. З самого дитинства хлопець мав пристрасть до машин. Цей інтерес переріс у професію Віталія. Після закінчення школи він пішов до технікуму на автослюсаря і близько двадцяти років працював на різних СТО.
Наприкінці 2022 року Віталій прийшов до нашої компанії, шукаючи змін у житті. Він показав себе надійним і кмітливим співробітником, і його чекало зростання до менеджера.
Віталій отримав повістку в серпні 2023 року. Після навчання потрапив до 5-ї штурмової механізованої бригади, де служив солдатом-стрільцем. Окрім участі в боях, він і на фронті продовжував займатися улюбленою справою: ремонтував машини.
Наш колега був серед тих, хто брав участь в операції зі звільнення Кліщіївки, селища, що розташоване неподалік від Бахмута. Отримав контузію. Підлікувався, був у відпустці та у Києві на доукомплектації бригади. Далі їх відправили до Дружківки. Побратими розповідали, що він був хорошим стрілком і вправним у бою.
Отримавши знову контузію, Віталій відновлювався вдома. Займався улюбленою справою — ремонтував автівку і готувався повертатися на передову. Коли він перевіряв щось з увімкненим двигуном, йому стало зле. Він втратив свідомість і отруївся вихлопними газами. Медики діагностували, що цьому передував інсульт.
У Віталія залишилось двоє доньок: десятирічна Евеліна і трирічна Кароліна.
Вічна пам’ять нашому колезі! Щирі співчуття рідним та усім, хто знав Віталія. Щоб ви могли підтримати родину, залишаємо номер картки дружини Ольги Кушнір:
5168 7451 9192 6333
Віталій народився у Хмельницькому в звичайній родині: двоє дітей та батьки, які працювали на заводі. З самого дитинства хлопець мав пристрасть до машин. Цей інтерес переріс у професію Віталія. Після закінчення школи він пішов до технікуму на автослюсаря і близько двадцяти років працював на різних СТО.
Наприкінці 2022 року Віталій прийшов до нашої компанії, шукаючи змін у житті. Він показав себе надійним і кмітливим співробітником, і його чекало зростання до менеджера.
«Чоловік на роботу ходив з радістю. Йому подобалося те, що він робив, подобався колектив. Він прагнув розвиватися та вивчав внутрішні процеси компанії», – розповідає дружина Ольга.
Віталій отримав повістку в серпні 2023 року. Після навчання потрапив до 5-ї штурмової механізованої бригади, де служив солдатом-стрільцем. Окрім участі в боях, він і на фронті продовжував займатися улюбленою справою: ремонтував машини.
Наш колега був серед тих, хто брав участь в операції зі звільнення Кліщіївки, селища, що розташоване неподалік від Бахмута. Отримав контузію. Підлікувався, був у відпустці та у Києві на доукомплектації бригади. Далі їх відправили до Дружківки. Побратими розповідали, що він був хорошим стрілком і вправним у бою.
Отримавши знову контузію, Віталій відновлювався вдома. Займався улюбленою справою — ремонтував автівку і готувався повертатися на передову. Коли він перевіряв щось з увімкненим двигуном, йому стало зле. Він втратив свідомість і отруївся вихлопними газами. Медики діагностували, що цьому передував інсульт.
У Віталія залишилось двоє доньок: десятирічна Евеліна і трирічна Кароліна.
Вічна пам’ять нашому колезі! Щирі співчуття рідним та усім, хто знав Віталія. Щоб ви могли підтримати родину, залишаємо номер картки дружини Ольги Кушнір:
5168 7451 9192 6333