ВАЖИЛА 44 КГ І ДРУЖИЛА З ЛЕСЕЮ УКРАЇНКОЮ:
52 ФАКТИ ПРО КОБИЛЯНСЬКУ ДО ЇЇ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Юлія Микосянчик, старша наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської:
“Коли ти розумієш письменника чи письменницю як людину – тоді про це можна розповідати дітям. Тільки так вони відчують щирість. А ще про цих людей треба розповідати простими словами, відходити від пафосу, але не принижуючи. Бо це, справді, великі люди. Тому й великі, що поєднали в собі звичайні людські риси й талант”.
Марія Марковська (“Нова українська школа”) поговорила з Юлією про те:
• чому Ольгу Кобилянську цікавила тема емансипації;
• як вона зробила пропозицію чоловікові жити разом;
• про 3 її інсульти:
• та наснагу встигати все.
Далі – пряма мова.
ПРО НАРОДЖЕННЯ Й СІМ’Ю
1. Офіційна дата народження Ольги Кобилянської – 27 листопада 1863 року. А насправді це сталося 26-го листопада. За сімейними переказами, Ольга народилася пізно вночі з 26-го на 27 листопад у містечку Ґурагумора (нині – Румунія). Їй дали подвійне ім’я – Ольга-Марія.
2. Тато – українець, мати – напівполька, напівнімкеня. Класично на той час – тато працював і забезпечував всю сім’ю. Зрештою, підрахував, що працював 47 років, 1 місяць і 2 дні. Мати – домогосподиня, мала тільки домашню освіту. Кобилянські народили й виховали 7 дітей. Ольга – четверта дитина.
3. Тато був суворим, стриманим, відповідальним і дещо деспотичним. Натомість мама для Ольги Кобилянської – символ доброти, ніжності й любові. Леся Українка назвала мати Ольги Кобилянської Святою Анною. Як пише Ольга в автобіографії: “Те не доконав у нашому вихованні тато суворістю і консеквентністю, те доконала мама любов’ю і ніжність. Чого не доконав батько у вихованні на дітях своєю повагою, строгістю і фанатичною консеквенцією, те довершила вона своїм супокійним розумом, лагідним наказом, погладженням, повним любові”.
4. Найбільше Ольга спілкувалася з найстаршим братом Максимом. Юліан часом дратував Кобилянську, бо йому було дуже легко в житті. Сестра Євгенія була знатною красунею, але це не бентежило Кобилянську. До того ж Ольга опікувалася трьома молодшими братами. Загалом усі брати й сестри підтримували й хвилювалися одне про одного.
ПРО НАВЧАННЯ, ТВОРЧІСТЬ Й ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ
5. Кобилянська мала лише початкову освіту, закінчила так звану нормальну школу в Кимпулунзі. Є припущення, що у 1–2 класі вона навчалася не в школі, а вдома під наставництвом старших братів.
6. У 3–4-му класах Ольга ходила до школи. Набір предметів був дуже схожий до сучасної початкової школи. Навчання відбувалося німецькою мовою, також Ольга вивчала румунську, знала польську й українську. Лише з одного предмету й лише у 3-му класі в неї були проблеми – з арифметикою.
7. З чого почалася творчість Кобилянської? У своїй автобіографії вона пише: “Одного разу я взялась за перо”. Однак це сталося не просто – у неї був хороший бекграунд. Ольга малювала, любила музику, захоплювалася театром…
8. Перший прозовий твір – повість “Гортенза, або нарис із життя однієї дівчини” датується 1880 роком. Тобто Кобилянській було 17 років. До цього вона писала поезії, усні казки й легенди. Також зізнавалася: “Мої особисті переживання відігравали немалу роль у моїх писаннях”.
9. Спочатку Кобилянська писала потайки й не знала, з ким поділитися цим. Паралельно вела щоденник. На початку 80-х у її оточенні з’явилася Софія Окуневська. Їй Ольга розповіла, що пише. А Софія була кузиною письменниці Наталії Кобринської. Так, Софія написала першу рецензію на “Гортензу”. Її зауваги були дуже слушні: що треба писати із життя й українською мовою (оскільки твір був написаний німецькою). Кобилянська дослухалася до порад.
10. Чи не в кожній героїні творів є риси Кобилянської. З часом коло тем, які її цікавлять, розширюється. Наприклад, з’явилася тема емансипація (урівняння жінки в правах із чоловіком, можливість для жінки здобути освіту, працювати).
52 ФАКТИ ПРО КОБИЛЯНСЬКУ ДО ЇЇ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Юлія Микосянчик, старша наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської:
“Коли ти розумієш письменника чи письменницю як людину – тоді про це можна розповідати дітям. Тільки так вони відчують щирість. А ще про цих людей треба розповідати простими словами, відходити від пафосу, але не принижуючи. Бо це, справді, великі люди. Тому й великі, що поєднали в собі звичайні людські риси й талант”.
Марія Марковська (“Нова українська школа”) поговорила з Юлією про те:
• чому Ольгу Кобилянську цікавила тема емансипації;
• як вона зробила пропозицію чоловікові жити разом;
• про 3 її інсульти:
• та наснагу встигати все.
Далі – пряма мова.
ПРО НАРОДЖЕННЯ Й СІМ’Ю
1. Офіційна дата народження Ольги Кобилянської – 27 листопада 1863 року. А насправді це сталося 26-го листопада. За сімейними переказами, Ольга народилася пізно вночі з 26-го на 27 листопад у містечку Ґурагумора (нині – Румунія). Їй дали подвійне ім’я – Ольга-Марія.
2. Тато – українець, мати – напівполька, напівнімкеня. Класично на той час – тато працював і забезпечував всю сім’ю. Зрештою, підрахував, що працював 47 років, 1 місяць і 2 дні. Мати – домогосподиня, мала тільки домашню освіту. Кобилянські народили й виховали 7 дітей. Ольга – четверта дитина.
3. Тато був суворим, стриманим, відповідальним і дещо деспотичним. Натомість мама для Ольги Кобилянської – символ доброти, ніжності й любові. Леся Українка назвала мати Ольги Кобилянської Святою Анною. Як пише Ольга в автобіографії: “Те не доконав у нашому вихованні тато суворістю і консеквентністю, те доконала мама любов’ю і ніжність. Чого не доконав батько у вихованні на дітях своєю повагою, строгістю і фанатичною консеквенцією, те довершила вона своїм супокійним розумом, лагідним наказом, погладженням, повним любові”.
4. Найбільше Ольга спілкувалася з найстаршим братом Максимом. Юліан часом дратував Кобилянську, бо йому було дуже легко в житті. Сестра Євгенія була знатною красунею, але це не бентежило Кобилянську. До того ж Ольга опікувалася трьома молодшими братами. Загалом усі брати й сестри підтримували й хвилювалися одне про одного.
ПРО НАВЧАННЯ, ТВОРЧІСТЬ Й ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ
5. Кобилянська мала лише початкову освіту, закінчила так звану нормальну школу в Кимпулунзі. Є припущення, що у 1–2 класі вона навчалася не в школі, а вдома під наставництвом старших братів.
6. У 3–4-му класах Ольга ходила до школи. Набір предметів був дуже схожий до сучасної початкової школи. Навчання відбувалося німецькою мовою, також Ольга вивчала румунську, знала польську й українську. Лише з одного предмету й лише у 3-му класі в неї були проблеми – з арифметикою.
7. З чого почалася творчість Кобилянської? У своїй автобіографії вона пише: “Одного разу я взялась за перо”. Однак це сталося не просто – у неї був хороший бекграунд. Ольга малювала, любила музику, захоплювалася театром…
8. Перший прозовий твір – повість “Гортенза, або нарис із життя однієї дівчини” датується 1880 роком. Тобто Кобилянській було 17 років. До цього вона писала поезії, усні казки й легенди. Також зізнавалася: “Мої особисті переживання відігравали немалу роль у моїх писаннях”.
9. Спочатку Кобилянська писала потайки й не знала, з ким поділитися цим. Паралельно вела щоденник. На початку 80-х у її оточенні з’явилася Софія Окуневська. Їй Ольга розповіла, що пише. А Софія була кузиною письменниці Наталії Кобринської. Так, Софія написала першу рецензію на “Гортензу”. Її зауваги були дуже слушні: що треба писати із життя й українською мовою (оскільки твір був написаний німецькою). Кобилянська дослухалася до порад.
10. Чи не в кожній героїні творів є риси Кобилянської. З часом коло тем, які її цікавлять, розширюється. Наприклад, з’явилася тема емансипація (урівняння жінки в правах із чоловіком, можливість для жінки здобути освіту, працювати).