Коли ми говоримо про книжки


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Books


Головна редакторка @divochemedia про літературне та навкололітературне.

Контакт @okpavlenko

Related channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Books
Statistics
Posts filter


Насправді круто, скільки зараз всього навколо читання.


Женя зробила такий класний матеріал про дебютанток в «Переступах», що я вже планую брати участь у наступному конкурсі.


#ранковечитання


Шонда Раймс одна з найвідоміших сценаристок. Вона писала «Анатомію Грей», «Скандал» (обожнюю), «Як уникнути покарання за вбивство», спродюсувала «Бріджертони» та ще багато до чого доклалася.

Ця книга — відверта мотиваційна біографія (про один рік життя, але направду охоплює більший період).

Я не прихильниця жанру, але читання приємне.


Така ще новина :)

11k 2 44 2 56

Forward from: Як сказав Гаролд Блум
Я знала, що ця збірка готується, чекала на анонс🥰

Ось що написала одна з авторок - Ірина Грабовська.

«Моє оповідання має назву «Вогненні серця» і це невеликий камбек в світ Леобурга, події, що передували сцені з рудою дівчиною на Михайлівській площі в «Останній війні імперій».

Щодо інших оповідань, то в збірці будуть 12 історій жінок про жінок на війні (у широкому сенсі, як у вигаданому світі, так і в реальному) - фентезі, магічний реалізм, стимпанк, постапокаліптика - все, як ви любите.

У збірці оповідання авторок Тамари Горіха Зерня, Наталії Довгопол, Олени Захарченко, Дари Корній, Олени Кузьміної, Наталії Матолінець, Анастасії Нікуліної, Орести Осійчук, Дарії Піскозуб, Юліти Ран та Світлани Тараторіної.

Авторка обкладинки - Інна Делієва. Всередині також будуть ілюстрації до кожного оповідання і кольоровий зріз.

Передзамовлення в квітні ✊»

🫶


«Дискурс модернізму в українській літературі» Соломії Павличко перевидають цього року.

Стасіневич написав без подробиць, але з частинкою передмови.


Продовжую читати про Кобринську. Така сумна історія.


Це про другу частину інтерв’ю з Кириченко.

Я от читаю та думаю, невже усі люди з НФ мають таку саму думку чи у них забрали паспорти?

Цікаво, що автори думають, які там видаються.

Та й таке.


Forward from: 📚 Непозбувний книгочитун
Якщо раптом несподівано вам влом дивитися, ось тут відбувається короткий текстовий стрім з основними тезами і коментами ))


Багато думаю про прозу Кобринської.


Її не так вже просто читати, але наскільки письменниця випереджає свій час, як експериментує з формою та змістом.

Чекаю обговорення на клубі.


КСД змінили обкладинку.
Як на мене, стало гірше.

1.8k 0 12 10 157

Forward from: СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА
Мисткиня виносить з-під завалів картину після обстрілів балістичними ракетами Києва 25 березня.

Суспільне Культура шукає дівчину, зображену на фото, щоб розповісти її історію. Якщо ви впізнали себе на фото або знаєте як можна зв'язатися з художницею — будемо вдячні за контакт.


Валентина Рубіжанська працювала в бібліотеці Малого Бурлука з 2008 року.

Розповідає про окупацію (увесь текст на Накипіло).

«‎Чимало мешканців перийшли на їхній бік (росіян — ред.), допомагали їм. Мені це так боліло... Мій чоловік — староста в селі, тож розумієте, яка нас доля спіткала. Ми не були прихильні до них, але від нас вимагали ходити на роботу. А так люди сиділи по хатах. Ніхто нікуди не виходив, тільки б їх не бачити, яка там бібліотека... У нас забирали ключі від бібліотеки. Віддавали їм ключі в обід і коли додому йшли. Бо вони боялися, щоб ми там нічого не позабирали».

У червні Валентина звільнилася з бібліотеки. На її місце взяли іншу жінку. 

«‎Колаборанткою виявилася. ‎Коли я прийшла забрати речі, в бібліотеці вже висів портрет путіна. Стояла виставка до дня прапора росії, і написано на стенді: “россия — это я, россия — это ты, россия — это светлое будущее”. На столі в тієї жінки лежав список книг: дали наказ відібрати українську літературу, щоб знищити її».

На фото список до знищення.


Минулого тижня подивилися «Землю» в Театрі Заньковецької. Захоплена сценографією, заради неї й хотіла подивитися.

Сподобалось, як це зроблено, трохи не сподобалось, як зіграно. Адаптація під сучасні питання – хороша, але місцями видається, що тоді розмивається посил фіналу.

За можливості, виставу варто подивитися, але певно краще брати місця трохи вище та бути готовими до тригерних звуків.


Випуск наповнений любов’ю до Підмогильного. Навіть інтимний.

(Обережно, там переказ текстів зі спойлерами).


Це була така крута пригода, дякую Vivat та Абук за неймовірну озвучку «Лазаруса» Світлани Тараторіної.


Я маю ніжні почуття до містичного амплуа Києва та й загалом книги про місто — то любов. «Лазарус» я ще й слухала здебільшого у спогляданні ранкового Києва — мала додаткове занурення у той містичний світ, що написала Світлана.

Місто 1913 року, де люди й людиноподібні (упирі, мавки, вовкулаки, водяники та інші види) живуть у відносному мирі, але напружені. У Київ приїжджає слідчий Олександр Тюрин та якось одразу його просять допомогти розслідувати одну справу.

За дещо неприємних для нього обставин, Тюрин залишається у місті та розслідує ще декілька справ, намагаючись паралельно дізнатися правду про свого батька. Це якщо без спойлерів.


Загалом це ретро-детектив у альтернативній реальності, яка мені сподобалася найбільше, бо це світ такий вправно описаний, що здається справді існує, бо усі деталі від церков до пісень тобі дуже знайомі, але інші.


Я б почитала чи послухала продовження.

16 last posts shown.