Мрія, яка можливо не збудеться💔

Все свідоме життя я мріяла жити сама. Ні, не завжди. Просто пожити якийсь час, кілька місяців чи років...

Так, щоб повертатись додому коли на вулиці вже темно, заходити в свою маленьку, але в тей же час простору квартиру де пахне важким удовим ароматом з ноткою кориці - таким же складним, як мій характер.

Одразу знімати з себе весь одяг і закидати його в прання, включати воду в душі і поки вона стікає, наливати келих червоного сухого, вдихати його аромат і практично ніколи не робити навіть ковтка.

Я буду постійно бігти по справам і іноді вибачатись за запізнення. Хоча важко це уявити, адже я ніколи не приходжу раніше і ніколи не запізнююсь. Я як швейцарський годинник - хвилина в хвилину.

І звичайно в мене будуть окуляри з пантерою, які доповнюватимуть і підсилюватимуть кожен мій образ🖤