Майбутнє РФ проглядається лише в гарматний ствол, або Як путін потрапив у пастку вічної війни.
Зупинка військо-промислового комплексу породить на болотах тотальну економічну кризу; з іншого боку, і подальший розвиток оборонки можливий лише завдяки висмоктуванню ресурсів з медицини, освіти та соціальної сфери.
🫵🏼 Спершу про пастку. Російський диктатор захопився війною і планує воювати до кінця життя, що простежується на бюджеті-2025. Витрати на оборону і нацбезпеку офіційно складуть 40% усіх федеральних витрат — це найвищий показник з часів розпаду СРСР. Уперше з часів кончини комунізму військові витрати перевищили соціальні та пішли у відрив.
👉🏼 Індустрія війни стала сенсом російської економіки. Витрати на оборону росії навряд чи зменшаться найближчими роками, і справа не лише в агресії проти України: війна стала частиною економіки країни, військові витрати та соціальні (зарплата військовим та гробові) стали основним двигуном зростання економіки та доходів населення. ВПК виявився єдиним ринком, здатним розвиватися.
👉🏼 Фінансування військового комплексу вишукується в освіті, охороні здоров'я, соцполітиці. Уже зараз «на прохання трудящих» затягують паски, аби населення менше їло, пило тощо. Наприклад, за усталеною практикою радянської пропаганди, підвищуючи податки на продукти з вмістом цукру, чиновники говорять про намір «зберегти здоров'я громадян».
👉🏼 Російське керівництво ставить військову міць вище за довгострокову економічну стабільність. Однак ресурси, які може зібрати путін, не безмежні. Вливаючи дедалі більше грошей на оборону, кремль посилює економічний дисбаланс.
👉🏼 Над економічною стратегією путіна нависають два основні обмеження — скорочення робочої сили та тягар міжнародних санкцій. Російський ринок праці вже відчуває труднощі. Нестача працівників підірве здатність ВПК нарощувати виробництво, попри зусилля щодо розширення потужностей.
👉🏼 Крім того, є і «енергетичний ризик»: як тільки світові ціни на нафту опустяться нижче 50 дол. за барель, путінська економічна магія зникне.
👉🏼 У цьому і полягає пастка вічної війни: державі дедалі важче фінансувати бойові дії в Україні, не погіршуючи рівень життя. З іншого боку, якщо відбудеться скорочення військових видатків, це неминуче призведе до значного структурного шоку, подолання якого займе значний час. У будь-якому разі за все заплатять прості росіяни.
🫵🏼 Висновок один: Захід має зосередитися на довгостроковій стратегії, яка ще більше обмежить військову машину путіна та підвищить економічну стійкість України. Завдяки посиленню санкцій можливості бункерного будуть ще дужче лімітованими.
👉🏼 Прихована інфляція в росії свідчить, що західні фінансові санкції набагато ефективніші, ніж вважають багато спостерігачів. Мордор не може позичати гроші за кордоном і вимушений жити лише коштом податків і резервів. Тоді як резерви також всихають. У 2021 році фонд нацдобробуту був на піку, маючи на своїх рахунках $183 млрд дол. Тоді як у березні 2024-го резерви фонду скоротилися до $55 млрд, більша частина цих коштів уже була інвестована і не є ліквідною.
👉🏼 США та ЄС роблять потужну помилку, спостерігаючи за нібито готовністю бункерного до вічної війни: зважуючи сили й аналізуючи свої цінності, наші західні партнери роблять висновок, що їм "вічна війна" не до снаги, а тому прокручують у голові думки про "вічне перемирʼя" з диктатором. Тоді як розвинені країни світу повинні грати на власному — технологічному полі — на полі санкцій. І грати серйозно, тоді й шкідливі думки не відвідуватимуть штабні голови.
Зупинка військо-промислового комплексу породить на болотах тотальну економічну кризу; з іншого боку, і подальший розвиток оборонки можливий лише завдяки висмоктуванню ресурсів з медицини, освіти та соціальної сфери.
🫵🏼 Спершу про пастку. Російський диктатор захопився війною і планує воювати до кінця життя, що простежується на бюджеті-2025. Витрати на оборону і нацбезпеку офіційно складуть 40% усіх федеральних витрат — це найвищий показник з часів розпаду СРСР. Уперше з часів кончини комунізму військові витрати перевищили соціальні та пішли у відрив.
👉🏼 Індустрія війни стала сенсом російської економіки. Витрати на оборону росії навряд чи зменшаться найближчими роками, і справа не лише в агресії проти України: війна стала частиною економіки країни, військові витрати та соціальні (зарплата військовим та гробові) стали основним двигуном зростання економіки та доходів населення. ВПК виявився єдиним ринком, здатним розвиватися.
👉🏼 Фінансування військового комплексу вишукується в освіті, охороні здоров'я, соцполітиці. Уже зараз «на прохання трудящих» затягують паски, аби населення менше їло, пило тощо. Наприклад, за усталеною практикою радянської пропаганди, підвищуючи податки на продукти з вмістом цукру, чиновники говорять про намір «зберегти здоров'я громадян».
👉🏼 Російське керівництво ставить військову міць вище за довгострокову економічну стабільність. Однак ресурси, які може зібрати путін, не безмежні. Вливаючи дедалі більше грошей на оборону, кремль посилює економічний дисбаланс.
👉🏼 Над економічною стратегією путіна нависають два основні обмеження — скорочення робочої сили та тягар міжнародних санкцій. Російський ринок праці вже відчуває труднощі. Нестача працівників підірве здатність ВПК нарощувати виробництво, попри зусилля щодо розширення потужностей.
👉🏼 Крім того, є і «енергетичний ризик»: як тільки світові ціни на нафту опустяться нижче 50 дол. за барель, путінська економічна магія зникне.
👉🏼 У цьому і полягає пастка вічної війни: державі дедалі важче фінансувати бойові дії в Україні, не погіршуючи рівень життя. З іншого боку, якщо відбудеться скорочення військових видатків, це неминуче призведе до значного структурного шоку, подолання якого займе значний час. У будь-якому разі за все заплатять прості росіяни.
🫵🏼 Висновок один: Захід має зосередитися на довгостроковій стратегії, яка ще більше обмежить військову машину путіна та підвищить економічну стійкість України. Завдяки посиленню санкцій можливості бункерного будуть ще дужче лімітованими.
👉🏼 Прихована інфляція в росії свідчить, що західні фінансові санкції набагато ефективніші, ніж вважають багато спостерігачів. Мордор не може позичати гроші за кордоном і вимушений жити лише коштом податків і резервів. Тоді як резерви також всихають. У 2021 році фонд нацдобробуту був на піку, маючи на своїх рахунках $183 млрд дол. Тоді як у березні 2024-го резерви фонду скоротилися до $55 млрд, більша частина цих коштів уже була інвестована і не є ліквідною.
👉🏼 США та ЄС роблять потужну помилку, спостерігаючи за нібито готовністю бункерного до вічної війни: зважуючи сили й аналізуючи свої цінності, наші західні партнери роблять висновок, що їм "вічна війна" не до снаги, а тому прокручують у голові думки про "вічне перемирʼя" з диктатором. Тоді як розвинені країни світу повинні грати на власному — технологічному полі — на полі санкцій. І грати серйозно, тоді й шкідливі думки не відвідуватимуть штабні голови.