Я думаю зараз, у зв'язку з останніми наступами, від "хоронителів та зберігателів традицій", тобто новітніх зелених личинок комуняк, варто поговорити про гординю та смирення, саме з їх православної точки зору, а не з точки зору войовничих невігласів.
Дивіться та запам'ятаовуйте.

Образити почуття віруючої людини неможливо, бо ми не почуттями керовані, а вірою та Божою волею, про яку щодня просимо, щоби була вона як на небі, так і на землі.
Образити віруючого - це як відшмагати море - можете таку дурню робити поки не втомитесь та не впадете у море та не потонете там, акі фараон з колісницями.
Образа - є наслідок гордині, і саме гординя вас ковбасить, новітні комуняки, коли ви приходити до мене в коменти, та намагаєтесь довести, що не можна зневажливо ставитися до ваших забобонів та вірувань в дурню. При цьому ви чомусь ще й страшенно матюкаєтесь, називаєте віруючих стадом, рабами та мелете інші нісенітниці.
Ну та ладно, я ж не для вас пишу, а для головозрілих, для людей вищого ґатунку, для тих, хто від Бога, для смиренних.
Так от, смиренна людина розуміє, що всі гадості, що кажуть на її адресу, насправді кажуть на Бога, і тому віруюча людина у смиренні своєму просто зітне плечима та піде далі, повз гордовитих матюкливих ідіотів.
Істинне смирення - це бути здивованим собою в очах Божих, бачити себе таким, яким тебе бачить Бог. Істинне смирення - це бути богом за благодаттю, прийняти Його найкращі дари в радості Святого Духа. Істинне смирення - прийняти і визнати себе найкращим, бо така воля Божа.
Смиренна людина, як я вже казав, не ображається, вона освячує цей світ та царює в ньому, просто обтрушуючи пилюку та бруд, яку намагаються нав'язати нам охоронителі традицій та інші безбожники.