Скринька Пандори

В той час, як західні куколди вже починають відбрехуватись, що росіяни ніяких МБР не використовували, в Дніпрі вже знайдені фрагменти ракети.

Джерело

Мова про цей ефір, таймкод 1:34:50.

https://www.youtube.com/live/OSritZwrEbk?feature=shared

Я не знаю, як правильно розпочати цей пост, але почну з подяки тим людям, які сьогодні за лічені хвилини зібрали необхідну суму на термінову операцію для дуже близької для мене людини. Звіт (фотографія чеку та скріншот зняття коштів з банки) опублікований для вас. Сума в чеку вийшла трохи більша за 42 000 на скріншоті (42 900), але я вже не памʼятаю чому, та й воно було оплачено з власних коштів. Чи буде ще щось витрачено з цієї банки – поки невідомо, але теж буде звіт. Дякую вам за довіру та дуже швидку допомогу.

Лікарі після операції сказали, що ми приїхали, мʼяко кажучи, дуже вчасно.

Тепер до поганого. З усього телеграму прибігла хуєва туча експертів, лікарів, які дуже сильно захищали державну безкоштовну медицину (і навіть стверджували, що грошей ніхто ні за що не бере), людей які краще за усіх знають, де та які ціни на послуги приватних клінік, людей які били себе в груди доказуючи, що "це всьо піздьооож!1!!1!". Прибігли навіть ті, хто кричав "чому не як усі за безкоштовно"?

Або, найкраще з усього: "За які такі заслуги?". Особисто для цього підара – ця людина є повноцінною частиною команди, возила цивільним допомогу у прифронтові селища які знаходяться за пару кілометрів від фронту, волонтерила після підриву Каховської ГЕС та врятувала безліч тварин. І досі продовжує займатись волонтерством кожен день.

Я не заперечую, що в багатьох людей позитивний досвід зіткнення з державною медициною, і комусь може дійсно пощастило врятувати життя, не заплативши при цьому ні копійки. Але ні в мене, ні в людини, яку я сьогодні рятував такого позитивного досвіду не було. Був тільки дуже поганий, були ризики залишитись інвалідом після двох операцій (по іншим травмам) від "дуже грамотних безкоштовних державних хірургів", які без грошей нічого не хотіли робити та скалічили людину, яку потім все одно в третій раз повезли на операціний стіл. Але вже в приватну лікарню. І там все зробили ідеально.

Так от, гниди, які мені розповідали, як мені було потрібно рятувати близьку людину від потенційної смерті, скажіть мені, в ситуації, коли в Одесі "державні" лікарі дуже часто не хочуть нічого робити без грошей, коли є безліч ризиків, коли вас можуть не врятувати, а вбити чи скалічити на все життя, а від вас в цей момент залежить життя однієї з найближчих вам людей, то як ви вчините?

При цьому саме в цей день не маючи грошей в кишені. Уявляєте? Навіть в медійних людей, які не ворують гроші, буває таке, що їх тупо немає.

Судячи з логіки деяких людей, треба було ризикувати життям за безкоштовно. Вибачте, залиште це собі, а я краще в будь-який спосіб, який доступний мені, знайду гроші.

Все відбувалось дуже швидко, рішення приймались також швидко, і часу на роздуми не було взагалі. Питання щодо того, де знайти гроші вирішувалось вже тоді, коли людина була вже майже на операційному столі, буквально в останню мить. Перебравши знайомих та друзів, ми зрозуміли що ніхто допомогти не зможе (таке теж буває) та вирішили звернутись за допомогою до аудиторії.

Найбільше мене здивувало те, що уся аудиторія бачила, як ми закривали збори в сумі за весь час на десятки мільйонів гривень, звітували за всі гроші, не брали собі жодної копійки "в кишеню". Але чомусь, коли встало питання однієї тисячі доларів для безпечного врятування одного з учасників команди – вилізло стільки гною, що я досі не можу від нього відмитись.

Вибачте, звісно, якщо когось образив. Але мені глибоко похуй. Я вчинив, як мав вчинити.