Пасторський щоденник


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Religion


Думки, спостереження, коментарі, розмірковування над Святим Письмом і життям, проповіді та всяка всячина баптистського пастора Миколи Романюка.

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Religion
Statistics
Posts filter


Чому віруючі падають і як запобігти розчаруванню від цього?

«Тому‑то і я, не витримавши більше, послав довідатися про вашу віру, щоби часом не спокусив вас спокусник, і наша праця не виявилася даремною.» 1 Солунян 3:5

«Сильно штовхнули мене, щоб збити з ніг, та Господь мені допоміг. Господь – Моя сила та пісня, – Він став мені порятунком.» Псалом 118:13-14


Нас сильно штовхають до падіння. Чому ми падаємо?

Не довіра Богові і Його Слову, не здібність концентр
уватися на спогляданні Господа Бога через Його Слово і Його Сина робить нас вразливими до...

⚠️ спокус сатани: він завжди нагадає нам наші слабкості і влучно скористається обставинами й перепадами настрою, щоб натиснути на болючі мозолі власної душі, які підведуть нас до гріха, зневіри, депресії. А це вже його рідне середовище, яке надихає його на безконечні вигадки щоби мучити не утверджену у вірі в Господа Ісуса людину;

⚠️ гріхів інших людей: після наших внутрішніх пожадливостей ніщо інше не робить нас настільки вразливим, як гріхи близьких людей, особливо служителів, праця і приклад яких на якомусь етапі був навчально-зразковим для нас. У багатьох ніби щось обривається, слабне власна віра і втрачається терпеливість. А де немає віри й терпеливості, там немає сили протистояти спокуснику.

❗️У апостола ми довідуємося що саме від віри залежить чи вистоїть людина чи зламається. Віра й її інтенсивне зосередження на беззаперечній довірі до Бога, яке видне у справах любові (І Сол. 3,6) робить людину витривалою перед різними спокусами демонів у якій би подобі вони не приходили ззовні чи з середини через нашу свідомість й пожадливості.

‼️У Псалмі 118 автор ділиться своїм досвідом боротьби: «я дав їм відсіч Господнім Іменем!» Псалми 118:10. Той же досвід, що і в апостола - зосередження погляду на Господеві Ісусі, що дає сили і здібності оволодівати лихими й безнадійними думками, спокусливими ідеями, розчаруванням в людях. Сповідати й замінювати ці думки зрадництва й розчарування, які невпинно лізуть в голову, Божими думками зі Слова про вірність Господа, Його посвяту й витривалу терпеливість, Його любов і прийняття, Його надійність!

Наповнюймо себе Його Словом і піснями хвали Богові, оточуймо себе людьми, які борються і не здаються, але вірно продовжують мандрівку віри вслід за Спасителем.

Молитва
Господи Боже, молюсь про тих, чия віра з якоїсь причини захиталася і людину огорнув смуток, тривоги, сумніви й розчарування. Подай такому сили встояти у вірі й триматися Твого Слова і вірних Тобі людей. Подай їм спроможності кликати до Тебе і користуватися силою Твоєї перемоги.

Особливо прошу про найвразливіших - наймолодших у вірі й закостенілих розумом
щоб зуміли Тебе побачили й Твій дотик пережити.

Дякую Тобі Господи Ісусе, що Ти близький до кожного і не відштовхуєш, хто робить найменший крок. Ам
інь.

703 0 18 2 63

Хороший інший погляд на віру. Актуальний для нашого часу:

«Віра — це не те, коли ми віримо всупереч доказам; радше, це послух попри наслідки».

— Алістер Беґґ. Хоробрі вірою. Як мати божу відвагу в посхристиянському світі.


«Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприйняли його не як людське слово, а як істинно Боже Слово, яке й діє у вас, віруючих.» 1 Солунян 2:13

Три важливі характеристики Божого Слова
Воно Боже. Розповідь про спасіння в Ісусі Христі і про Його життя, дива і вчення Божественні, бо передають те, що відкриває Бога Сина. Воно Божественне також тому, що передає заповіді - принципи життя, які Господь різним чином й через різних людей повторював у Святому Письмі і в старі часи.

Воно істинне. Бо походить від Бога. Бо утвердило себе через сторіччя. Бо сильне принести зміни у життя тих, хто йому вірить. Бо

Воно дієве. Дієвість Писання виявляється у змінених долях, просвітленні розуму й покаянні тих, хто його слухає й виконує.

Від того, чим Слово Боже є для віруючої людини, залежати її духовний добробут, богопізнання, життєві цінності та віра.
🔺Без серйозної уваги до Слова Божого не можливо збудувати здорове духовне життя.
🔺Без серйозної уваги до Слова Божого спільнота віруючих стає формальною і мертвою.
🔺Без серйозної уваги до Слова Божого людина віри засихає у своїй вірі, як рослина засихає без води.
🔺Без серйозної уваги до Слова Божого немає енергії для творчого життя, до якого ми сотворені.

Вдячна молитва
Дякую Тобі Батьку Небесний за Твоє живе й дієве Слово.
Дякую за його живу силу, яка завдяки Духу Святому потужно діє в нас.
Дякую за Слово, бо воно відкрило для мене Спасителя і серце Небесного Батька.
Дякую Тобі Господь Ісус, що через віру в Тебе воно чудодійне у долях людей, які слідують Твоїм заповідям і мудрості.
Дякую Господи, бо Твоє Слово зцілює і зберігає родини, воно воскрешає до побожного життя загублених, воно відновлює розчарованих. Воно зупиняє і направляє, докоряє і надихає, упокорює і надає сили.
Дякую Господь Дух Святий, що робиш його зрозумілим для шукаючих і відкритим для тих, хто потребує Твоєї мудрості.
Дякую Господи за нові переклади Твого Слова через які українці можуть мати зрозуміле послання й Божу дорогу життя.
Дякую Триєдиний за щоденне чудо зустрічі з Тобою на сторінках Слова...
Амінь!


«... як ви від ідолів навернулися до Бога, щоб служити живому й істинному Богові та очікувати з небес Його Сина, Якого Він воскресив з мертвих – Ісуса, Котрий визволяє нас від майбутнього гніву.»
1 Солунян 1:9-10


Апостол Павло запрошує нас переглянути свою мандрівку в часі. На що розраховуєте ви? Бо учені Ісуса знають, що...

⬅️ у минулому — ми погани, ідолопоклонники — але милістю Божою пізнали Сина і розвернули житт
я у напрямку, щоб Ісуса шукати, знати й пізнавати;

⏺️ наше теперішнє — усім єством, в усякому часі і справі належати і служити Богові (послухом Його заповіді, духовними дарами й добрими справами) ближньому;

➡️ спасенних від ідолопоклонства і посвячених Йому, Господь рятує від майбутнього великого суду. Таке вчення апостол перейняв в Господа Ісуса:

«Істинно, істинно кажу вам, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя.» Івана 5:24


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Чому і як день батька стосується усіх?


Forward from: ОБʼЄДНАНІ • Баптисти Київщини
Video is unavailable for watching
Show in Telegram
День батька відзначають в третю неділю червня.
Ми щиро вітаємо усіх татусів з цим святом! Щиро бажаємо натхнення від небесного Батька і молимось, щоб кожен християнин-чоловік своє батьківське покликання якнайкраще відкрив у родині і церкві.

На які дві якості батька звернули увагу служителі — перегляньте у відео 👆🏼
— Микола Романюк, пастор церкви ІБЦ (м. Ірпінь), батько трьох дітей;
— Веніамин Бринза, пастор церкви «Благодать» (м. Ірпінь), батько двох дітей;
— Роман Вечерківський, пастор церкви «re:church» (м. Київ), батько трьох дітей;
— Володимир Кондор, пастор церкви «Храм миру» (м. Київ), батько двох дітей;
— Олександр Бокоч, пастор церкви «Свобода» (с. Старі Петрівці), батько двох дітей.

🙏🏼 А ще не забудьте подякувати Богові за вашого батька і попросити для нього Божого благословення.


«Впевненість в тому, що перебування на небі буде нудним, підводить до єретичної думки про те, що Бог також скучний. Ніщо не може бути дальшим від істини. Наші бажання — отримувати задоволення і відчувати радість — походять безпосередньо від Бога. Він створив смакові рецептори, адреналін, лібідо і нервові закінчення, які і передають відчуття насолоди в мозок. Бог, Якого люди вважають скучним, також наділив нас уявою і здібністю відчувати захоплення.

«Хіба не нудно бути постійно хорошим»? — запитає хтось. Зверніть увагу на припущення: гріх — приємний, а праведність наводить нудьгу. Ми стали жертвою сатанинської брехні. Його стратегія, яку він використав проти Адама і Єви, проста до геніальності: переконати людей, що гріх приносить задоволення. Але гріх не робить життя цікавим, він спустошує життя. Гріх не створює приємних відчуттів, він їх притупляє. Гріх не поглиблює людський досвід, він вихолощує є його. Пустота гріха невідворотно приводить до нудьги. Коли наступить повнота буття, коли ми побачимо всю Божу красу, побачимо Його таким, Яким Він є — невичерпне джерело захоплення — про нудьгу ніхто і не згадає.

Якщо вам здається, що без гріха не може бути насолоди, значить ваш розум отравлений гріхом…»

— Ренді Елкорн. Небеса. Чернігів: In Lumine, 2011.

1.5k 0 24 2 110

📍 Майдан незалежності


#пасторство #церковнелідерство #семінарія

Важливе питання порушив Тарас Дятлик. Нажаль, чую такі ж репліки регулярно всі роки служіння.

Визнаю, що таких думок ніколи не чув від освічених пасторів і служителі — тому висновок: коли служитель невіглас, це на жаль він ширить на всю свою громаду.

І дуже підтримую думку автора: «Нам необхідні регулярні зустрічі та діалоги між пасторами і викладачами семінарій, спільні проекти та ініціативи, а також більш активне залучення студентів семінарій до життя та служіння в помісних церквах.»

І якраз окремим семінаріям вартує бути ініціаторами конференцій, круглих столів, дискусій і обговорень починаючи зі свого найближчого кола церков і доки можуть досягти.


«Але ж Ти, Господи, – наш Отець!
Ми лише глина, а Ти – наш Творець,
й усі ми – твориво Твоїх рук!

Не гнівайся на нас, Господи, понад міру,
і не пам’ятай наших гріхів.
Будь ласка, зглянься над нами,
адже всі ми – Твій народ!»

Ісаї 64:7-8


Дуже актуальна молитва українця.
Нам важливо визнати, що час війни — це особливий час, коли Господь може інтенсивно працювати з нашими серцями.

По-перше, людям духовним і думаючим праця Духа Свого помагає нам зрозуміти стан власного серця,
перевірити справжність наших вірувань. Всі наші страхи і паніки, вся концентрація на собі і роблення власну безпеку найголовнішою цінністю відкривають брак віри і довіри Господеві, відкривають не знання і не розуміння Його Слова. Наші спроби втекти від реальності війни ведуть до зловживань, спокусів і різних гріхів.

По-друге, розуміння власної нікчемності є видатною Духом подарованою можливістю розкаяння і виправлення. А ще розкаяна свідомість прагне тісніше прив‘язатися до Господа Бога, прагне довірливої близькості.

Це дуже потрібна й гостро актуальна молитва, щоб собі нагадувати, що Господь, як наш Творець, має право і буде працювати, формуючи нас в образ Його Сина (Гал. 4,19 і Кол. 3,10).

І наавіть якщо людина сліпа й глуха до Божої праці, Він всеодно милосердно працює, допомагаючи через біль людині відкрити очі на себе і щоб вона згадала й зважала в життєвій дорозі на Творця.

А ще ми всі, як один народ, неабияк потребуємо Його прощення й помилування. Господи Ісусе, рятуй нас від нас самих і від ворога внутрішнього і зовнішнього. Амінь!


Повеселив молодіжний креатив наніч…

А якщо серйозно, то з часу повномасштабної війни мене сильно напружує така відповідіть багатьох наших віруючих: для них «Слава Богу» означає лише щось добре, хороше, успішне. Це, насправді, вказує, що ми, баптисти, стали палкими і послідовними прихильниками Євангелії процвітання. Адже згідно Нового Заповіту слава Богу — в усіх обставинах чи добре чи погано і за всякого часу — за доброго і поганого…

1.6k 0 22 1 101

«Інтелектуальна допитливість — це Боже благословення для носіїв Його образу, а не один з аспектів прокляття. Бог наділив нас допитливим розумом, щоб ми шукали істину і шукали Його — найвище джерело насолоди. В Небі наша допитливість неодмінно задовольниться!»

— Ренді Елкорн. Небеса. Чернігів: In Lumine, 2011.


«Я вельми радітиму в Господі, –
звеселиться моя душа в Бозі моєму!
Адже Він зодягнув мене в шати спасіння,
огорнув мене плащем праведності, –
як нареченому поклав на голову вінця,

і, як наречену, оздобив прикрасами.»
Ісаї 61:10

Дякую Спасителю Ісусе, бо це
Ти зодягнув мене в шати спасіння
Ти огорнув мене плащем праведності
Ти відновив моє втрачене синівство

Ти відзначив мене і зробив Своїм


Не рідко чув від пасторів (особливо перед війною), що сучасним людям не потрібен Бог. Але слухаючи їх, розумів, що таким чином вони виправдовують свою лінь у зрозумілому благовісті. Тім Келлер вважає, що церква просто не говорить зрозуміло до людей, яким точно потрібен Бог.

Переконливо рекомендую для думаючих християн книжечку Тімоті Келлера «Євангелізація у сучасному світі» — її розмір дуже не пропорційний до смислів. І є сенс повертатись до викладених думок, обговорювати й дискутувати осмислюючи подальше благовістя.

Декілька цитати для апетиту…
Традиційні моделі християнського формування, що передбачають лише кілька годин публічного богослужіння та спілкування в групі щотижня, є недостатніми для того, щоб протистояти впливу цифрових технологій, — останні діють цілодобово і без вихідних. Чинні моделі богословської освіти дають глибоке розуміння біблійної доктрини — що є незамінним, — але вони не в змозі зруйнувати культурні переконання і дати кращі, християнські відповіді на запити пізньомодерністського людського серця.


Близькі до біблійних, загальнорелігійні вірування в Бога, істину, гріх і потойбічне життя («релігійні точки») зникають у дедалі більшої кількості людей. Все це тому, що культура продукує людей, для яких християнство є не тільки образливим, але й зовсім незрозумілим. Відтак ми повинні знаходити способи євангелізації людей, у яких відсутні «релігійні точки» і які ніколи не думають про те, щоб прийти до церкви. Ми повинні також знайти способи залучення таких людей до церкви і формування їх вже як християн в атмосфері зовсім іншої культури.


Місіонерський підхід ‒ це не відмежування від культури через створення спільнот, які майже не мають зв'язку з суспільством. Це також не намагання здобути політичну владу, щоб нав'язати християнські стандарти і вірування населенню, що не бажає їх приймати. Це також не намагання церкви стати настільки «відповідною», щоб повністю пристосуватися до сучасної культури і злитися з нею.
Натомість місіонерський підхід з'єднує (на відміну від стратегій відмежування), але водночас протистоїть (на відміну від стратегій асиміляції), а тому насправді навертає людей (на відміну від усіх інших стратегій, включаючи стратегію політичного домінування). Заперечуючи всі інші стратегії на фундаментальному рівні, церква, яка вибрала місіонерський підхід, зберігає свою особливість (мета, що містить елементи відмежування). Вона часто підтримує людей у своєму оточенні і завжди їм служить (мета, що містить елементи асиміляції). Вона також закликає людей до покаяння і змін (мета, яка іноді містить елементи політичної активності).


Майкл Грін підрахував, що 80% або навіть більше євангелізаційної діяльності в ранній церкві здійснювали не служителі чи євангелісти, а звичайні християни, які ділилися своєю вірою в своєму оточенні — з ріднею, знайомими та друзями. Людей привертало Євангеліє, тому що хтось, кого вони добре знали, з ким працювали, кого, можливо, любили, говорив їм про нього. Найбільший виклик сьогодні полягає в тому, щоб заохотити якомога більше християн свідомо зробили вибір на користь «місіонерського стилю» у своєму повсякденному житті та стосунках.

Книга тут: https://kanabooks.com/product/yevanhelizatsiia-u-suchasnomu-sviti/


Forward from: ОБʼЄДНАНІ • Баптисти Київщини
🗓️ 1 червня в Київській богословській семінарії відбувся семінар на тему "Царство Боже під час війни"

Спікери семінару:

Д-р Ед Стетцер (Ed Stetzer), декан Талботської школи богослов’я, професор лідерства та служіння в університеті Байола (США). Несе служіння в церкві Мерінес, підготував пасторів та заснував кілька церков на шести континентах. Постійно навчає про зростання та заснування церков, місіологію. Є головним редактором журналу Outreach, регулярно дописує для US Today та CNN, веде національне радіошоу Ed Stetzer Live, яке виходить щосуботи на Moody Radio.

Д-р Марк Сосі (Mark Sauсy), професор університету Байола, директор київської філії Талботської школи богослов’я (США). Понад десять років жив та служив у Києві, викладав у КБС. Продовжує викладати у теологічних закладах України, Європи та США. Сфера викладання – систематичне та біблійне богослов’я. Є членом редакційної колегії журналу «Штудії», автором багатьох статей та досліджень.

Д-р Едуард Борисов, директор київської філії Талботської школи богослов’я при КБС (Україна), викладач КБС. Головний редактор журналу «Штудії», автор книги «Триадосіс: союз з триєдиним Богом» та статей в науково-популярних журналах. Спікер, перекладач.

Семінар буде корисно прослухати пасторам, проповідникам, вчителям, лідерам церков, служінь та усім зацікавленим християнам.

🤝🏻Вдячні д-р Еду Стедцеру, д-р Марку Сосі та д-р Едуарду Борисову за підбадьорючі та надихаючі слова, які були озвучені на семінарі.

Запис можна переглянути за посиланням

Лекція 1 / Д-р Ед Стетцер

Лекція 2 / Д-р Едуард Борисов

Лекція 3 / Д-р Марк Сосі


«Шукайте Господа,
поки можна Його знайти,
волайте до Нього,
поки Він близько!

Нехай нечестивий
залишить свою дорогу,
а злочинець – свої задуми,
і нехай навернуться до Господа,
аби Він змилувався над ними, –
до нашого Бога,
бо Він щедрий на прощення!»
Ісая 55:6-7


➕ Чому справжній дотик до Господа Бога змінює стиль життя, форматує життєві цінності? Бо перед лицем Бога Творця, Автора життя ти не можеш жити так, ніби Він не заклав основи життя — дотик до них є дотиком до істини. А істина змінює власні життєві патерни.

➕ Бог, якого
людина сама собі творить, — той відповідає її цінностям і вродобанням, він не форматує життєві приниципи людини. Бо ручні боги — то ідоли, як би вони не називались.

➕ Ну і лише один Бог, якого ми знаємо через Ісуса Христа може прощати наші гріхи. Бо «Він щедрий на прощення».

➕ Заклик «шукайте Господа, поки можна Його знайти» стосується християн тому, що 1) після покаяння ми схильні вважати, що з нас досить богопізнання, а це справжнє заблудження, яке перетворило велетенську кількість євангельських віруючих у духовних дітей; 2) ми схильні збочувати, а тому нам потрібна Його близькість щоб це розуміти, і потрібне Його прощення...


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Задумали в Ірпені хорошу зустріч — пʼять священнослужителів п’ятьох конфесій будуть розповідати про свої церкви, трохи історії, трохи особливостей віровчення і церковної практики. А також у діалозі поговоримо про відповідь церкви на війну і спробуємо відповісти на питання, які зададуть учасники. Якщо ви в Ірпіні — долучайтеся вже в цю суботу.

❗️Вхід вільний, обовʼязкова попередня реєстрація
https://forms.gle/95bp7vmeb2SxZhHM9
📍вул. Соборна, 1, м. Ірпінь, ІБЦ
Початок о 10:00.

Трансляції не буде, а от запис згодом мабуть так.


ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПРОПОВІДНИКА/ВЧИТЕЛЯ БІБЛІЇ ВІД ПРОРОКА ІСАЇ

«Мій Владика, Господь, дає мені язик учителя, аби я знав, як вчасно підтримати словом втомленого. Щоранку Він будить мене, вдосвіта відкриває мій слух, аби я був уважним до настанов як учень.» Ісаї 50:4


📝 Вчительство — це дар. Якщо ти його не отримав, не ходи за катедру. Навіть якщо нема кому, навіть якщо сильно хочеться чи підштовхує ближній (Якова 3,1). Розуміння наявності дару походить від накладання внутрішнього усвідомлення/переконання на зовнішнє підтвердження (працює лише в парі).

📝 Дар слова дається щоб послужити на добро іншим — щоб проповідник не навчав, викривав, докоряв, його послання має містити надію від Господа, підтримку, натхнення і розраду.

📝 Побожний вчитель завжди актуальний — живе серед людей, бачить їхні потреби і зі Слова відповідає на них.

📝 Вчительство — це дар, який потрібно розвивати. Розвиток має йти у двох напрямках (завжди): особисте богошукання і богопізнання через розмірковування і дослідження Божого Слова Старого і Нового Заповітів і, відповідно, через навчання біблієзнавства і богослов‘я, щоб власне те саме дослідження було біблійно коректним. Тому, якщо учитель (проповідник) не є учнем, то він дискваліфіковує себе.

📝 Будь яке, навіть найглибше, навчання і пізнання біблійно-богословських наук ніколи не перекриють потреби і необхідності бути з Господом і Його Словом на самоті, найкраще, за досвідом святих минулого, зі світанком.

Господи Боже, вишли нам на ниву Твою саме таких проповідників 🙏


Найкраще що чув чи читав про благовістя — ось так міг хіба що Сперджен зформулювати:

«Знову ж таки, той, хто справді має таку високу оцінку Ісуса, буде багато думати про Нього, а оскільки думки неодмінно набігають на вуста, він буде багато говорити про Нього. А ми так робимо?

Якщо Ісус дорогий для вас, ви не зможете тримати свою благу звістку при собі; ви будете шепотіти її на вухо своїй дитині, розповідати чоловікові, щиро ділитися нею з другом; без шарму красномовства ви будете більш ніж красномовні; ваше серце промовлятиме, а очі спалахуватимуть, коли ви розповідатимете про Його надзвичайну любов.

Кожен християнин тут є або місіонером, або самозванцем. Пам'ятайте про це. Або ви намагаєтеся поширювати Царство Христове , або ж ви Його зовсім не любите. Не може бути так, що ми високо цінуємо Ісуса, а язик про Нього мовчить. Звичайно, я не маю на увазі, що ті, хто користується пером, мовчать: це не так. І той, хто допомагає іншим користуватися язиком, або поширює написане іншими, робить свою справу добре; але той, хто каже: "Я вірю в Ісуса", але не думає про Ісуса достатньо, щоб розповісти про Нього іншим, вустами, пером або трактатом, є самозванцем.

Або ти робиш добро, або ти сам не є добрим. Якщо ти знаєш Христа, то ти як той, хто знайшов мед; ти покличеш інших скуштувати його; ти як ті прокажені, що знайшли їжу, яку сирійці відкинули; ти підеш до Самарії і скажеш голодному натовпу, що ти знайшов Ісуса і прагнеш, щоб і вони знайшли Його.

Будьте мудрими у своєму поколінні і говоріть про Нього у відповідний спосіб і у відповідний час, і так на кожному місці проголошуйте, що Ісус є найдорожчим для вашої душі».

Чарльз Сперджен, проповідь: «A Sermon and a Reminiscence» (1873)


Сьогодні останній дзвоник також в Ірпінській християнській гімназії — церковна зала не вміщала усіх учнів і їхніх батьків. Радію неперерадію — вдячний Господеві за пройдений навчальний рік під час важкого року війни у постійних тривогах російських ракет, невідомості, непевності, страхів.

Вдячний Богові за кожну родину яка тут в Україні, в Ірпені — живуть, працюють, навчають дітей, сподіваються миру і кращих часів.

Вдячний Богові за кожного педагога: конфронтуючи з власними викликами вони зробили надважливе — промандрували навчаючи дітлахів, допомагаючи їм пізнавати, дорослішати, зростати.

У гімназії є три ключові ціннісні слова: devotio, progressio, auctoritas — духовність, розвиток, відповідальність: саме в такому інтенсивному поєднанні був пройдений цей непростий навчальний рік.

Бажав дітлахам на випуску наслідуючи Бога Творця розвивати закладену схильність творити.

…А за півтори години, поверхом вище випускалась до школи старша група «Маминого вихідного» — всі ті ж емоції вдячності Богові, батькам і педагогам лише посилились…

Благослови Господи нас, дорослих, вірою і молитвою не занепадати духом перед лицем ворожого російського війська, але здобуваючи наснаги через довіру Тобі дарувати нашим дітям спокій і надію, радість і переконаність що Ти проведеш через будь які негаразди. Благослови нас і наших дітей миром і звільненням від одержимого знищенням ворога!

20 last posts shown.