Російський письменник Дмитро Биков, опозиційний до Кремля, за що його свого часу траванули, ймовірно, «Новачком», в своєму курсі лекцій про те, як написати оповідання, каже, що хороше оповідання більше за все подібне на сон.

Сон — це, як висловився хтось із великих психоаналітиків, оповідання, які наша підсвідомість, поки ми спимо, розповідає нашій же свідомості. Конкретно Зиґмунд Фрейд казав, що сон — це «королівська дорога в підсвідоме».

Письменники, літератори нерідко черпають натхнення зі своїх снів. Автор цих рядків не виняток. Мало того, що сни підкидають цікаві ідеї, так вони ще й дозволяю краще зрозуміти себе. З цією метою я вже досить тривалий час веду блокноти, в які записую всі сни, які вдається пригадати.

Знаючи мою зацікавленість снами, з місяць тому один друг подарував мені книжку «Сновидіння: про що говорить мозок» авторства такої собі Доріс Е. Коен, яка, якщо вірити написаному, є досвідченою психотерапевткою зі США. В анотації до 240-сторінкового видання обіцяють, що воно навчить читача розбирати свої сни і «розкривати сенси саме ваших снів саме для вас» завдяки унікальній семикроковій методиці, яку розробила особисто пані Коен. Звучить інтригуюче. Тож я взяв і прочитав книжку. І ось що я можу про неї сказати.

Це такий класичний зразок а-ля мотиваційна книжка американського автора, якими на сьогодні завалені полички наших книгарень. Вона дуже легко написана, гарно структурована, але у ній, бляха, стоп’ятсот разів мусується одне і те саме, тільки дещо різними словами. Відповідно, книжка вийшла, по-моєму, роздутою у десять разів. От реально, все, про що в ній йдеться, цілком можна втиснути в сторінок двадцять — і ще б залишилось місце для подяк усім, хто підтримував авторку. А якщо вже бути вкрай вредним, то я б сказав, що суть книжки вмістилася б і на половинці сторінки. Стільки б зайняв, власне, сам метод, який пропонує психотерапевтка.

Як вже було сказано, цей метод складається із семи кроків:

Крок 1. Пригадайте й запишіть свій сон.
Крок 2. Дайте своєму сну назву.
Крок 3. Прочитайте або повторіть свій сон уголос — говоріть повільно.
Крок 4. Подумайте, що зараз у вашому житті найголовніше.
Крок 5. Опишіть предмети, персонажів чи особливості свого сну так, ніби розмовляєте з марсіанином.
Крок 6. Підсумуйте послання, яке несе ваш сон.
Крок 7. Обміркуйте, які настанови дає вам ваш сон.

Ось і все. Ці кроки вона наводить на початку книжки, а потім в окремих розділах розжовує кожен з пунктів, щедро підливаючи водичку. Ну але інакше не було б книжки і пані авторка не заробила б тих грошей, які заробила.

Жарти жартами, але оцей метод, який вона наводить, я випробував і, мушу сказати, він продемонстрував доволі цікаві результати. Заслуговує на увагу. Тож, як хочете, спробуйте й собі. Може, справді дізнаєтесь про себе щось таке, про що й не здогадувались.

А! Вона там ще підкреслює, що всі сни, які ми бачимо, стосуються саме нас, незважаючи на те, хто в них фігурує і що там відбувається.

І ще пише, що поняття часу в снах відсутнє, бо підсвідомість не знає, що то таке, і тому в снах минуле, теперішнє і майбутнє перемішані, і через те — тут увага! — в снах ми можемо побачити те, що в реальному житті з нами має тільки відбутися. Ну, щоб оцю її тезу переварити, мені потрібен деякий час. )

Словом, книжка цікава, але сильно роздута.