Сьогодні пам’ять доктора медицини Валентина Феліксовича 🩺 — видатного святителя і сповідника Луки Сімферопóльського 🌿
🗓
Деякі загальновідомі факти його біографії: 🔅походив із збіднілого знатного білоруського роду Войно-Ясенецьких;
🔅маючи благочестиву і православну матір, вважав, що релігійну спадковість він отримав від батька католика;
🔅перед отриманням медичної освіти, пробував себе у мистецтві та юриспруденції;
🔅брав участь в російсько-японській війні як хірург евакуаційного шпиталю;
🔅був одружений на сестрі милосердя Анні Ланській, котра серед трьох лікарів-залицяльників обрала саме Валентина Феліксовича, із яким повінчалися в Архангело-Михайлівській
«церкві декабристів» м. Чити;
🔅після хіротонії у священника служив тільки по недільним дням, але із обов’язковим виголошенням проповіді, згідно із благословенням єпископа Туркестанського Інокентія (Пустинського), який казав о. Валентину, що його
«справа не хрестити, а благовістити» (див. 1Кор. 1:17);
🔅прийняв монаший постриг у власній спальній кімнаті, а задля єпископської хіротонії спеціально їздив до засильних архієреїв, аби її звершили, згідно із I Апостольським правилом;
🔅перед другим засланням подав прохання на спокій через те, що місцеблюститель Митрополит Московський Сергій (Страгородський) тривалий час «тасував» його по єпископським кафедрам;
🔅неодноразово владиці Луці пропонували блискучу кар’єру в обмін на відречення від сану, але архієрей кожного разу рішуче відмовлявся;
🔅у 1943 р. виступив прихильником смертної кари для
«обер-фюрера орды палачей и его ближайших сообщников-нацистов»;
🔅для прийняття священників-обновлевців упорядкував спеціальний
Чин покаяння;
🔅намагався впровадити практику просвічення інтелігенції та відродження релігійного життя, але Священний Синод заборонив йому подібні ініціативи;
🔅відмовився від участі в Помісному Соборі 1945 р., на якому Алексія (Симанського) обрали Патріархом через те, що Алексій був безальтернативним кандидатом;
🔅був нагороджений медаллю
«За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», але при врученні останньої висловив невдоволення бувшими засланнями та рангом нагороди, наголосивши, що
«такие награды дают уборщицам — ведущему хирургу госпиталя и архиерею полагается орден»;
🔅автор праці
«Очерки гнойной хирургии», яка перевидавалася 4 рази і за яку у 1944 р. був удостоєний Сталінської премії (але нагородили тільки у 1946 р.) та грошовою винагородою в розмірі 200 000 рублів, із яких 130 000 він передав сиротинцям;
🔅на Кримській кафедрі був більше прихильний до духовенства, яке побувало у засланнях, ставлячи їх на вищі посади;
🔅 активно проповідував — за всі роки служіння промовив близько 1250 проповідей, із яких письмово зафіксовані 750;
🔅за поданням Патріарха Алексія І був кандидатом на присвоєння в МДА ступеню доктора богослов’я honoris causa, але позитивного рішення так і не було винесено;
🔅активно пошановується в Елладській Православній Церкві, а в самій Греції є медичне товариство на честь святителя.
Святителю і сповіднику Луко, моли Бога за колег своїх, страждучих людей і за всіх християн православних 🕊