Зараз деякі телеграм-канали пробують заглушити скандальні історії з блюзнірськими заходами в Трапезному храмі Лаври сьогоднішньою історією з піснеспівами та трапезою для дітей в одному із храмів Хмельницької єпархії.
Спробую пояснити, чому ці події не можна навіть близько порівнювати і чому все це чергова маніпуляція з боку як цих каналів загалом так і їхніх недобросовісних авторів зокрема.
Різдвяні концерти парафіян та їхніх діток ніколи не викликали жодної критики. Бо це життя живої парафії, там є служби, проповіді, таїнства тощо. А ПІСЛЯ завершення служб відбувається щось подібне. Це було нормальним завжди і залишається таким сьогодні.
Проблема виникає тоді, коли храм, повторюючи радянські практики, стає лиш примарою, а не храмом, місцем не молитви, а винятково розваг.
Різдвяні колядки та концерти на Миколая здебільшого і донині проходять в храмі. І у нас на парафії, і повсюдно. Я спокійно виставляю відео з таких концертів і вважаю, що такі заходи після літургії очевидно підкреслюють той факт, що парафія розвивається і має різні форми небогослужбової діяльності як продовження діяльності богослужбової.
Трапези для дітей після таких заходів проводять або в пристосованих для того приміщеннях, або прямо в храмі, якщо іншого приміщення немає, бо це є логічним післябогослужбовим елементом життя парафії. І піднімати істерику через те, що в храмі після завершення літургії і святкового концерту діток - о, лишенько!!!, - погодували, то є, мабуть, явний перебір і, ще раз підкреслю, невдалою спробою змістити увагу читачів з провальних івентів розважального характеру в Трапезній палаті (без жодних, нагадаю Вам, ознак богослужбового життя) на якусь іншу подію.
Мовляв, і Ви такі ж самі.
Ні, любі мої.
Ми СПЕРШУ звершуємо літургію, а ПОТІМ спілкуємося, п'ємо каву, чай, їмо щось до чаю, проводимо різні дискусії , вивчаємо Євангеліє, репетиції хору, часом вітаємо іменинників, розділяємо святкові трапези в храмі, поки ще не побудували приміщення для таких цілей, і все це є нормальним явищем у житті живої громади.
Не плутайте з ситуацією, коли через відсутність служб (з відомих і нетямовитих причин) храм перетворюють виключно на клуб.
Бо у Трапезному храмі просто рандомно і наче на зло тим християнам, яких звідти вигнали, проводять купу різних заходів, які жодним чином не є продовженням богослужіння, а його заміщенням.
Різниця очевидна.
Тож заспокойтеся і спробуйте знайти очевидні відмінності.
Спробую пояснити, чому ці події не можна навіть близько порівнювати і чому все це чергова маніпуляція з боку як цих каналів загалом так і їхніх недобросовісних авторів зокрема.
Різдвяні концерти парафіян та їхніх діток ніколи не викликали жодної критики. Бо це життя живої парафії, там є служби, проповіді, таїнства тощо. А ПІСЛЯ завершення служб відбувається щось подібне. Це було нормальним завжди і залишається таким сьогодні.
Проблема виникає тоді, коли храм, повторюючи радянські практики, стає лиш примарою, а не храмом, місцем не молитви, а винятково розваг.
Різдвяні колядки та концерти на Миколая здебільшого і донині проходять в храмі. І у нас на парафії, і повсюдно. Я спокійно виставляю відео з таких концертів і вважаю, що такі заходи після літургії очевидно підкреслюють той факт, що парафія розвивається і має різні форми небогослужбової діяльності як продовження діяльності богослужбової.
Трапези для дітей після таких заходів проводять або в пристосованих для того приміщеннях, або прямо в храмі, якщо іншого приміщення немає, бо це є логічним післябогослужбовим елементом життя парафії. І піднімати істерику через те, що в храмі після завершення літургії і святкового концерту діток - о, лишенько!!!, - погодували, то є, мабуть, явний перебір і, ще раз підкреслю, невдалою спробою змістити увагу читачів з провальних івентів розважального характеру в Трапезній палаті (без жодних, нагадаю Вам, ознак богослужбового життя) на якусь іншу подію.
Мовляв, і Ви такі ж самі.
Ні, любі мої.
Ми СПЕРШУ звершуємо літургію, а ПОТІМ спілкуємося, п'ємо каву, чай, їмо щось до чаю, проводимо різні дискусії , вивчаємо Євангеліє, репетиції хору, часом вітаємо іменинників, розділяємо святкові трапези в храмі, поки ще не побудували приміщення для таких цілей, і все це є нормальним явищем у житті живої громади.
Не плутайте з ситуацією, коли через відсутність служб (з відомих і нетямовитих причин) храм перетворюють виключно на клуб.
Бо у Трапезному храмі просто рандомно і наче на зло тим християнам, яких звідти вигнали, проводять купу різних заходів, які жодним чином не є продовженням богослужіння, а його заміщенням.
Різниця очевидна.
Тож заспокойтеся і спробуйте знайти очевидні відмінності.