Психологія | Навчання | Саморозвиток | Psychology center

🔵Онлайн-курс «Танцювально-рухова терапія»

Старт: 14.10.2026
Графік занять: середа та п’ятниця о 18:30
(записи всіх занять зберігаються після ефіру)

Формат навчання:
• 8 інтенсивних онлайн-занять (2 рази на тиждень по 1,5 години)
• практичні вправи у форматі онлайн
• записи всіх занять зберігаються безстроково
• презентаційні матеріали з техніками для практичного застосування

Для того, щоб дізнатися деталі - надішліть "+" @maria_psychologycenter

Вітаємо @petrovo4ka 🎉

Ви виграли книгу з поста вище.
З вами зв’яжеться куратор, щоб дізнатися дані для відправки новою поштою 🙌🏻

✈️Старт вже 23/09/2026
Онлайн-курс «Робота з тривожністю»

Графік занять: середа та п'ятниця о 19:00
(запис після ефіру зберігається)

Що ви отримаєте:
• 8 інтенсивних онлайн-занять із лектором у форматі живого спілкування
• практичні інструменти роботи з тривожністю
• можливість ставити запитання лектору під час та після ефіру
• системне розуміння психологічних механізмів тривожності та способів роботи з нею
• сертифікат

Для того, щоб дізнатися деталі - залишайте + в коментарі 👇

🆕 Онлайн-курс «Інтегративний підхід у розвитку вербальних навичок у дітей з ООП»

📅 Старт: 29.09.2026
🕕 Графік: вівторок та четвер о 18:00
📆 Тривалість лекції: 1 година
(запис кожного заняття зберігається)

Що буде на курсі:
• 8 практичних онлайн-занять із лектором
• практичні інструменти для розвитку розуміння зверненого мовлення — від реагування на ім’я до виконання багатокомпонентних інструкцій
• методи розвитку активного словникового запасу через прохання, гру та високомотиваційні активності стимуляції мовлення
• 5 ключових методів розширення фрази — від окремого слова до складних речень
• методи навчання розрізненню та формулюванню запитань для розвитку мовлення і мислення
• алгоритми формування зв’язного мовлення та самостійних розповідей
• розбір відеокейсів
• сертифікат

Лектор:
Ганна Дубчак — міжнародний поведінковий аналітик, супервізор та корекційний педагог. Спеціалізується на розвитку складної вербальної поведінки у дітей з ООП, використовуючи принципи ABA та методику PEAK.

Щоб отримати деталі, поставте, будь ласка + в особисті @maria_psychologycenter

🎤 Розіграш книги

Ми дякуємо вам за те, що ви активно залишаєте реакції, берете участь в опитуваннях та загалом долучаєтеся до життя нашого каналу.

Тому хочемо подарувати одному з наших підписників книгу Анни Лембке «Дофамінове покоління»

Вам потрібно:
• бути підписаним(-ою) на наш Telegram-канал
• залишити реакцію під цим постом
• написати в коментарях «беру участь»
•поділитися цим постом з другом/колегою

Ми оберемо переможця через рандомайзер та оголосимо результати 18 вересня.

⚡️Самотність і соціальна залученість.

Самотність традиційно розглядають через призму недостатньої кількості соціальних контактів.

У дослідженні Jeffrey A. Hall, Natalie Pennington та Amanda J. Holmstrom, опублікованому в PLOS ONE у 2025 році, було проаналізовано дані 4 812 дорослих віком від 18 до 95 років.

Дослідники оцінювали рівень самотності, соціальної ізоляції, відчуття зв’язку з іншими, соціальної підтримки, товариства та кількість друзів.

Одним із ключових результатів стало те, що соціальне благополуччя та соціальне неблагополуччя можуть співіснувати.

Особливо це проявлялося у дорослих: вони могли мати достатню кількість друзів, соціальних контактів і можливостей для взаємодії, але водночас демонструвати вищі показники самотності.

Автори пов’язують це з особливостями періоду ранньої дорослості — часом, коли людина переживає багато змін: завершення навчання, початок професійної діяльності, переїзди, формування або завершення романтичних стосунків, зміну соціального оточення.

Такі переходи можуть порушувати звичні соціальні структури та відчуття стабільності у стосунках.

Цікаво, що кількість соціальних контактів і суб’єктивне відчуття соціальної пов’язаності — не одне й те саме.

Тому під час оцінки самотності важливо враховувати не лише те, скільки людей є в соціальному оточенні людини, а й:
• наскільки стабільними є її стосунки;
• чи має вона відчуття соціальної підтримки;
• чи присутнє відчуття приналежності;
• наскільки легко підтримувати близькі зв’язки;
• які життєві зміни людина переживає зараз.

Як висновок, самотність є складним психологічним і соціальним феноменом, який не можна пояснити виключно відсутністю соціальних контактів.

📚 Джерело:
Hall J. A., Pennington N., Holmstrom A. J. (2025). Lonely and connected in emerging adulthood: The ambivalence of sociality in a time of transitions. PLOS ONE, 20(11), e0334787.

✈️Онлайн-курс «Робота з тривожністю»

Старт: 23.09.2026
Графік занять: середа та п'ятниця о 19:00
(запис після ефіру зберігається)

Що ви отримаєте:
• 8 інтенсивних онлайн-занять із лектором у форматі живого спілкування
• практичні інструменти роботи з тривожністю
• можливість ставити запитання лектору під час та після ефіру
• системне розуміння психологічних механізмів тривожності та способів роботи з нею
• сертифікат

Для того, щоб дізнатися деталі - залишайте + в коментарі або @maria_psychologycenter 👇

✨Онлайн-курс «Дитяча психологія»

Старт: 03.09.2026
Графік занять: вівторок та четвер о 17:00 (записи всіх занять зберігаються після ефіру)

Формат курсу:
• 8 інтенсивних онлайн-занять (2 рази на тиждень по 1,5 години)
• практичні кейси та сучасні методики роботи з дітьми різного віку
• домашні арт-завдання
• презентаційні матеріали
• методичний зошит з вправами та техніками

• Сертифікат

Тривалість курсу: 1 місяць

Відгуки учасників:
https://www.instagram.com/stories/highlights/17935067294908392/

Для того, щоб отримати деталі - залишайте + в коментарі 👇

Ділимось з вами актуальними прогармами, які заплановані:

10.08 - Корпоративна психологія
17.08 - Клінічна нейропсихологія
19.08 - Танцювально-рухова терапія
03.09 - Дитяча психологія

Реєстрація, додаткові питання - @maria_psychologycenter

🆕Онлайн-курс «Корпоративна психологія». Новий курс на платформі.

Старт: 10.08.2026
Графік занять: понеділок та четвер о 19:00 (записи всіх занять зберігаються після ефіру)

Формат курсу:
• 8 інтенсивних онлайн-занять (2 рази на тиждень по 1,5 години)
• практичні кейси з реального корпоративного середовища
• сучасні інструменти для підтримки ментального здоров'я працівників
• презентаційні матеріали

Лектор:
Анастасія Сімакова — 14+ років досвіду, Head of Learning Sector в OKKO. Психолог, бізнес-тренер та експертка з розвитку персоналу, корпоративного навчання та побудови систем підтримки ментального здоров'я в компаніях.

Для того, щоб дізнатися деталі - залишайте + в коментарі 👇

⚡Формування емоційного інтелекту дитини. Роль батьківської компетентності

Ранній дитячий вік є критичним періодом для емоційного розвитку. Здатність розпізнавати та регулювати власні стани не є виключно вродженою характеристикою, вона активно формується під впливом найближчого соціального оточення.

Дослідження, яке ми сьогодні розглядаємо, вивчало взаємозв'язок між емоційним інтелектом дорослих, якістю їхніх стосунків та розвитком емоційної сфери дітей у ранньому віці.

Головна мета авторів полягала в аналізі того, як здатність батьків розуміти та керувати своїми емоціями впливає на формування аналогічних навичок у їхніх дітей.

Дослідження підтверджує пряму залежність між станом дорослих і розвитком дитини:
• Батьківська емоційна компетентність є одним із фундаментальних факторів формування дитячої психіки, а не просто додатковим елементом виховання.
• Діти, чиї батьки демонструють високий рівень розпізнавання та регуляції власних емоцій, швидше та ефективніше засвоюють конструктивні моделі поведінки.
• Якість взаємодії між самими батьками слугує практичним зразком для дитини. Спостерігаючи за дорослими, дитина вчиться ідентифікувати емоційні реакції та формує власні механізми адаптації.

Як висновок, можемо зазначити, що для розвитку емоційного інтелекту дитини першочерговим завданням є робота над емоційною регуляцією самих батьків

Джерело

За тиждень розпочинається онлайн-курс «Паліативна психологія» (старт 20/07)

Графік занять: понеділок та п'ятниця о 19:00
(запис після ефіру зберігається)

Що ви отримаєте:
• 8 онлайн-занять (2 рази на тиждень по 1,5 години)
• системне розуміння психологічних процесів у паліативній допомозі
• практичні інструменти підтримки пацієнтів, їхніх родин та фахівців
• розбір реальних кейсів

Організація навчання:
• записи всіх занять зберігаються безстроково
• презентаційні матеріали з техніками та алгоритмами роботи
• тестування для закріплення знань
• тривалість курсу — 4,5 тижні інтенсивного навчання

✅ Курс зареєстровано в Центрі тестування МОЗ. Сертифікат з балами БПР

Безкоштовний вебінар від лектора курсу:
https://t.me/psychologycentere/2411

Якщо ви б хотіли приєднатися на цей поток, поставте, будь ласка, + нашому куратору @maria_psychologycenter

Спроби заблокувати сумні думки — це пряма дорога до хронічного стресу та ПТСР?

Дослідники в галузі кризової психології спостерігали за людьми, які пережили сильні потрясіння. Тих, хто активно практикував «thought suppression» (навмисне витіснення думок та емоцій за принципом «я подумаю про це завтра» або «я не буду про це думати»), порівняли з тими, хто дозволяв собі сумувати, злитися чи згадувати пережите.

І як результат, у людей, які свідомо блокували спогади у перші місяці після події, ризик розвитку посттравматичних симптомів у майбутньому зростав у рази.

Чому так? Мозок сприймає заборонену думку як «червону кнопку». Що сильніше ми намагаємося про щось не думати, то більше ресурсу мозок витрачає на сканування простору: «Так, а ми точно зараз про це не думаємо?». Виникає ефект бумеранга — думка повертається і б'є ще болючіше.

Чому ковтати емоції — шкідливо?
Коли ми витісняємо біль чи страх, ми не знищуємо їх. Психіка просто капсулює цей досвід без обробки.

Як діяти екологічно?

1. Легалізуйте стан. Скажіть собі: «Те, що сталося — жахливо. Мені страшно/боляче/нестерпно, і це абсолютно нормальна реакція на ненормальні обставини».
2. Виділіть «час для болю». Якщо думки накривають, не тікайте від них у роботу чи соцмережі. Дозвольте собі 15–20 хвилин побути в цьому, поплакати, порефлексувати.
3. Переводьте з голови на папір. Наш мозок не може ефективно обробляти хаотичні думки. Коли ви виписуєте свій страх чи біль ручкою на папір (експресивне письмо, або ми також вище розповідали вам про техніку freewriting), подія перетворюється на структуровану історію, яку мозок нарешті може заархівувати.

Джерело: Journal of Consulting and Clinical Psychology (JCCP), American Psychological Association (APA).