Проєкт «Поза мовчання» поєднує драму, документалістику та реалітішоу. Вистава виросла з п’єси «Зла бола» драматургині й співзасновниці Театру Драматургів Юлії Гончар. У ній авторка осмислює власний досвід сексуального насильства.

Як це — писати п’єсу й робити виставу на основі документального досвіду? Чи допомагає театр відрефлексувати власний травматичний досвід? Як говорити про сексуальне насильство мовою мистецтва, щоб тема не травмувала глядача? DIVOCHE.MEDIA поспілкувалося із драматургинею і кураторкою проєкту Юлією Гончар, яка поділилася особистим досвідом. А режисерка Кристина Шишкарьова прокоментувала творчі пошуки команди та режисерські рішення у виставі.

До роботи у проєкті долучили психодраматистку Надію Михайлюк, яка модерує взаємодію в межах команди під час роботи над виставою, а на прем’єрних показах за потреби допоможе глядачам.

Як театр допомагає пережити травматичний досвід. Реальна історія насильства у виставі «Поза мовчання»