Видавництво РМ 📚

Сьогодні у мене ні на що немає ані сил, ані настрою - тому я не пішла в зал, купила відро морозива і майже залпом прочитала цілу книжку. "Привіт, це Чарлі!" Стівена Чбоскі виявилася ідеальною під таку задачу.

Це рік з життя дев'ятикласника. Роман в листах, які він пише одній людині, описуючи своє життя, переживання, про дружбу й закоханості, перший секс і перші зради - ну, що там ще хвилює людей у такому віці. Кожен лист починається словами "Привіт, це Чарлі", і разом це складається в щоденник.

Це 90-і в Америці, тому там платівки, провідні телефони, ніякого інтернету, багато тодішньої музики й фільмів. А ще, звісно, наркотики й бухло і трохи гейства у період, коли це ще не було мейнстрімом.

Навряд це прямо типове життя підлітка, бо у нього забагато травм: неназване психічне захворювання, смерть тітки, самогубство, найближчого друга (це не спойлер, бо про це кажуть на перших сторінках), і ще кілька ситуацій, які не назвеш пересічними.

Але водночас це переконливий і проникливий зріз життя тодішньої молоді (і думаю, що окрім зовнішніх атрибутів, у нинішньої молоді проблеми й спосіб мислення не надто відрізняються). Це той період життя, коли емоції ще чисті й яскраві, у світі багато дивного й незрозумілого, ніфіга не ясно, що роблять і думають собі дорослі, і хочеться відчувати життя кожною клітинкою.

У ту мить, присягаюся, ми були безмежними.

Але при цьому відчуваєш, що ти вже не дитина, і світ, на жаль, складніший, аніж хотілося б - і доведеться в ньому розбиратися.

Я подумав, що колись ця малеча виросте. І робитиме те саме, що й ми. І настане день, коли вони почнуть з кимось цілуватися, але тепер їм цілком вистачає санчат і гірки. Як би чудово було, аби людям завжди вистачало лише санчат і гірки, але ж ні.

Спочатку книжка здавалася мені простуватою, але дедалі більше затягувала й викликала симпатію своєю відвертістю, глибиною емоцій і не-крінжовістю, і врешті важко написати про неї хоч щось погане.

Сподобалося, як описане поступове пізнання світу й людей довкола: тут без спойлерів не напишеш, але герой робить помилки через своє нерозуміння, свариться з близькими, а потім аналізує ситуацію й розбирається, як все влаштоване. Щось виправляє, щось ні. Десь іде далі, а щось лишає у ньому слід.

Як дитина, що вчиться ходити, вдаряється об ліжко, але підводиться і йде далі - вже з усвідомленням, що кути ліжка краще оминати.

Я хотів сміятися. Чи розгніватися. Чи знизати плечима на те, якими дивними бувають люди. І передусім - я сам.

А ще тут усі дарують одне одному книжки, тому багато різноманітних відсилок до світової класики - від Великого Гетсбі, Айн Ренд та "Вбити пересмішника", до Берроуза, Керуака й Камю. Бо це якраз той вік, коли таке для себе вперше відкриваєш (майже ніфіга не розумієш, але серйозно переконаний, що десь там містяться усі Відповіді).

Чудова історія-дорослішання на кілька приємних годин. Зайшло, і дитині дам прочитати, коли підросте )

#непозбувний_відгук

​​📚«Рекурсія» Блейк Крауч (раніше видавалась під назвою «Повернення»)

➡️ ЩО МАЄМО?
Уявіть, ви прокидаєтесь і розумієте, що все ваше життя - несправжнє. Тобто, ви по суті памʼятаєте 2 життя: реальне та ще одне. Суспільство вже назвало це явище «синдромом хибної памʼяті». Але чи дійсно хибні ці спогади?

Це історія про створення пристрою, який, за задумом винахідниці, мав допомогти людям з деменцією чи хворобою Альцгеймера зберігати спогади.

Однак ця розробка виявилася потужнішою: тепер стало можливо повертатися в минуле та змінювати його! І от всі ті попередні життя і є тим «синдромом хибної памʼяті».

І коли існує така потужна штука, то звичайно знайдеться той, хто захоче використати її у своїх цілях.

То можливо, повернутися в часі, й знищити цей пристрій?

Якби ж все було так просто.

➡️ ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Чесно, я починала читати цю книжку декілька разів. І чомусь постійно відкладала. Але одного дня зорі зійшлися: я пірнула в цю історію з головою!

Навіть не думала, що мені може сподобатись наукова фантастика! Взагалі, я думала, що заплутаюсь у всіх тих стрибках у часі. Та де там!

Боже, було просто прекрасно! Автор не тільки класно обіграв ідею подорожей в часі, так ще й подав це легко, не перемудрив, не заплутав.

А ще, не дивлячись на те, що тут мають місце жорстокість, багато смертей та вбивств, тут присутня чудова лінія кохання. Не ванільна і легковажна, а така, яку персонажі пронесуть через десятки життів. І от саме лінія кохання для мене тут головна! Сила кохання, коли крізь десятки життів ти раз по раз шукаєш ту єдину людину. Шукаєш і врешті знаходиш🥹

➡️ ЧИ РЕКОМЕНДУЮ?
Однозначно!
Крута книжка, з якою ви пірнете у вир подій, будете хвилюватися, співчувати, шукати відповіді й у фіналі видихати з полегшенням.

Книжкова Фея | Підписатись

Рекомендація книголюба♥️


Адміністратор Владислав рекомендує прочитати комікс⬇️

 "Книжки — то любов", Деббі Тан

Ода до читацтва!

Чарівні комікси з цієї збірки показують, як це — бути залюбленими в книжки, книжечки, книжульки! А ще — книгарні! Й бібліотеки теж!
«Книжки – то любов» – книжка-подарунок для всіх, хто обожнює аромат друкарської фарби, годинами полює на справжні скарби серед полиць і залюбки поринає в нові світи, спорядившись лише чаєм і зручною ковдрою. У коміксах Деббі Тан думки й звички книголюбок та книголюбів відображені кумедно і правдиво.

Деббі Тан – коміксистка й ілюстраторка з Бірмінґему, що в Англії. Вона малює й пише про буденне життя, а також про свою любов до чаю і книжок. Комікси Деббі мають широку аудиторію у світі. Її збірка коміксів про інтровертність «Тиха дівчина у гучному світі» також нещодавно вийшла в українському перекладі.