Останнім часом серед молоді стає все популярнішою думка, що для шлюбу релігійна спільність між партнерами є менш важливою, ніж такі якості, як добрий характер, доброта та повага до вірувань одне одного. 😊
Чи доводилося вам чути від ваших друзів-християн таку думку:
🔸 «Мені вже не так важливо, щоб він був християнином і активно служив у церкві. Якщо він не буде забороняти мені практикувати мою віру та буде добрю людиною, я готова вийти за нього заміж».
🔸 Або: «Ну і що, що він з іншої конфесії? Він не проти християнства, і це для мене головне».

Як ви вважаєте, чи є сенс у такій позиції? 🤔