це трохи інформації яку я для себе винесла і хотіла би знати до цього досвіду:
💞якщо вам по показам треба робити операцію, от обовʼязково, але ви боїтеся і відтягуєте до критичного моменту — будь ласка не відтягуйте, бо в плановому порядку ви за тиждень-два прийдете в себе, все пройде малоінвазивно, а не з ускладненнями і довшою реабілітацією
💞обовʼязково діліться своїми переживаннями з близькими, не близькими, будь-ким, не соромтеся — вас підтримують, розкажуть свої історії чи історії знайомих і від того буде легше
💞боятися - це нормально, дуже сильно боятися - це теж нормально, не бійтеся говорити про свій страх лікарям, вони зроблять все можливе щоб ви почували себе комфортно і найменше стресували в цей період
💞обовʼязково підберіть гарного хірурга та лікарню, де до вас не будуть ставитись як до третього сорту а де ви будете людиною, яка потребує уваги і допомоги (саме такими ви і є і ви це заслуговуєте). питайте в родичів, знайомих, на роботі, кого б могли рекомендувати — і йдіть знайомтеся особисто, щоб лікар вам внушав довіру та спокій
💞записуйте всі свої питання до операції, одразу після, щоб нічого не забувати спитати — вам обовʼязково все детально розкажуть, інформація в інтернеті дуже різниться, а ваш лікар знає краще всіх що вам треба, що не треба а що не можна
💞анестезія вас може лякати, але знайте — анестезія не буває у всіх однакова, в кожного свій організм, але весь процес контролюється і людьми і датчиками-компʼютерами, завжди є ризики що щось піде інакше, але будь-який хід подій у анестезіологів контрольований. вони зроблять все щоб вам було не страшно, а добре і комфортно