Зворушлива річ - побут дорослих чоловіків, які щоденно - скільки місяців поспіль - роблять свою роботу. Ризикуючи і не втрачаючи завзяття. Все на місці, все продумано. Спокійні розмови поміж собою, нехитрі і незлі жарти, повага, що тримається, зокрема, і на земляцтві, іронія, що постає з досвіду. Всім є що розповісти, всім є кого згадати. Але згадують передусім рідних. А щойно з’являється можливість - телефонують додому. І показують фото дітей, замиловано й дещо розгублено зауважуючи, як швидко ті виростають.