В наслідок ворожого удару керованим ракетним комплексом Іскандер М рф в Чернігівській області по близу н.п.Новоселівка 04.09.2025.по групі демінерів DRC (DRC це скорочення від Danish Refugee Council (Данська рада у справах біженців), міжнародна гуманітарна організація, яка надає допомогу біженцям та внутрішньо переміщеним особам (ВПО). В Україні DRC займається соціально-правовим захистом, відбудовою житла, економічним розвитком та гуманітарною протимінною діяльністю. )
Загинув керівник групи Олександр Турлуківський і ще один співробітник місії 8 отримали поранення .
Демінер — це цивільна особа, професійний оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів (ВНП), який використовує спеціальні методи та технології для пошуку, ідентифікації, знешкодження та знищення боєприпасів та інших небезпечних об'єктів під час гуманітарного розмінування.
Завдяки роботі місії і таким людям як Олександр 19 мільйонів людей по всьому світу отримали допомогу та група Олександра працювала в Україні і дякуючи їм тисячі вибухо небезпечних предметів по всій території Україні були знешкоджені і знов наша земля ставала безпечнішою для життя та нашого майбутнього.
Олександр це приклад для багатьох він з дитинства захоплювався спортом де застосовував принцип честі те гідності і про це можуть сказати всі ті хто його знав всі ті хто були з ним на звязку і поручь.
Був чудовим чоловіком , маючі гідні якості зі своєю дружиною виховував своїх діточок , був люблячим батьком .
С перших хвилин жорстокого вторгнення і до останньої хвилини життя підтримував всіх своїх рідних всю свою велику родину.
Запалював своею єнергіею і підтримував мене в найскладніші періоди мого життя вірив в перемогу України і стимулював до нових перемог .
Саня це один із тих небагатьох людей який допоміг мені повірити в себе і вижити на полю бою а потім прийти до тями на почятку наступу 2022 року бо його мотивація горіла в мому сердці як вогонь .
Справжні цінності життя він розумів з малечьку і це сто відсотково бо був дуже дисциплінований і вимогливий до себе і це я бачив в його захоплені спортом і в його побуті в нього було багато різних хобі та запевняю Олександр досконало розбирався в кожному з них .
Любив рибалити з дитинства бо в дитинстві ми як і більшість дітлахів тоді з братами та сестрою проводили літо в селі у бабусі з дідусем а поручь було невелике озерце де найкращим нам здавалося ганяти в футбік біля нього і рибалити , при чьому було безліч різних способів і варіантів рибалки , від ловлі карася руками до плетіння різних корзин , єкранів, ловлі на імпровізовані саморобні вудочьки з очерету .Він постійно шось модернізовував і удосконалював в свому арсеналі рибака в черзі за новими трофеями і повірте мені на данний чяс він мав не поганий результат і професійне обладнання.
Також брат дуже полюбляв автомобілі і багато чясу проводив за кермом і я памятаю його перший автомобіль червоний ваз 2101 який він придбав сам на гроші які він відкладав зі своеї зарплати та стипендії це було дуже круто на той чяс і я пам'ятаю ці почуття єйфорії в ті хвилини від покупки ним першого автомобіля як гучно ми слухали місцевий хіп хоп ,як це було круто . Перші поломки , хочя якщо честно він мені здаеться був готовий до всього і відносився до техніки дуже охайно на відміну від мене та неоднаразово допомагав мені з ремонтом моєї автівкі бо в мене дуже чясто сідав акамулятор .
З часом в нього було ше багато різних сучасних авто і він став професійним водієм який мав навичьки керувати навіть різною спец технікою .
Я був поручь з ним з дитинства і пам'ятаю перші його іграшки ,футбольний м'ячь з афтографами, перший дзвоник, вступ до вузу ,перші кроки в доросле життя де він був прикладом для мене і став прикладом для багатьох.
Олександр впевнено йшов до мети завжди скрізь труд і терни ви тільки вдумайтесь в 33 роки керував саперною групою,навчявся та удосконалювався, виховував з дружиною своїх дітей і прицьому завжди мав чяс на спорт ,допомогу своїй родині.
Загинув керівник групи Олександр Турлуківський і ще один співробітник місії 8 отримали поранення .
Демінер — це цивільна особа, професійний оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів (ВНП), який використовує спеціальні методи та технології для пошуку, ідентифікації, знешкодження та знищення боєприпасів та інших небезпечних об'єктів під час гуманітарного розмінування.
Завдяки роботі місії і таким людям як Олександр 19 мільйонів людей по всьому світу отримали допомогу та група Олександра працювала в Україні і дякуючи їм тисячі вибухо небезпечних предметів по всій території Україні були знешкоджені і знов наша земля ставала безпечнішою для життя та нашого майбутнього.
Олександр це приклад для багатьох він з дитинства захоплювався спортом де застосовував принцип честі те гідності і про це можуть сказати всі ті хто його знав всі ті хто були з ним на звязку і поручь.
Був чудовим чоловіком , маючі гідні якості зі своєю дружиною виховував своїх діточок , був люблячим батьком .
С перших хвилин жорстокого вторгнення і до останньої хвилини життя підтримував всіх своїх рідних всю свою велику родину.
Запалював своею єнергіею і підтримував мене в найскладніші періоди мого життя вірив в перемогу України і стимулював до нових перемог .
Саня це один із тих небагатьох людей який допоміг мені повірити в себе і вижити на полю бою а потім прийти до тями на почятку наступу 2022 року бо його мотивація горіла в мому сердці як вогонь .
Справжні цінності життя він розумів з малечьку і це сто відсотково бо був дуже дисциплінований і вимогливий до себе і це я бачив в його захоплені спортом і в його побуті в нього було багато різних хобі та запевняю Олександр досконало розбирався в кожному з них .
Любив рибалити з дитинства бо в дитинстві ми як і більшість дітлахів тоді з братами та сестрою проводили літо в селі у бабусі з дідусем а поручь було невелике озерце де найкращим нам здавалося ганяти в футбік біля нього і рибалити , при чьому було безліч різних способів і варіантів рибалки , від ловлі карася руками до плетіння різних корзин , єкранів, ловлі на імпровізовані саморобні вудочьки з очерету .Він постійно шось модернізовував і удосконалював в свому арсеналі рибака в черзі за новими трофеями і повірте мені на данний чяс він мав не поганий результат і професійне обладнання.
Також брат дуже полюбляв автомобілі і багато чясу проводив за кермом і я памятаю його перший автомобіль червоний ваз 2101 який він придбав сам на гроші які він відкладав зі своеї зарплати та стипендії це було дуже круто на той чяс і я пам'ятаю ці почуття єйфорії в ті хвилини від покупки ним першого автомобіля як гучно ми слухали місцевий хіп хоп ,як це було круто . Перші поломки , хочя якщо честно він мені здаеться був готовий до всього і відносився до техніки дуже охайно на відміну від мене та неоднаразово допомагав мені з ремонтом моєї автівкі бо в мене дуже чясто сідав акамулятор .
З часом в нього було ше багато різних сучасних авто і він став професійним водієм який мав навичьки керувати навіть різною спец технікою .
Я був поручь з ним з дитинства і пам'ятаю перші його іграшки ,футбольний м'ячь з афтографами, перший дзвоник, вступ до вузу ,перші кроки в доросле життя де він був прикладом для мене і став прикладом для багатьох.
Олександр впевнено йшов до мети завжди скрізь труд і терни ви тільки вдумайтесь в 33 роки керував саперною групою,навчявся та удосконалювався, виховував з дружиною своїх дітей і прицьому завжди мав чяс на спорт ,допомогу своїй родині.